ФАСИЛІТАЦІЙНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ПСИХОГІГІЄНІЧНОСТІ МІЖОСОБИСТІСНИХ ТА ПРОФЕСІЙНО - РОЛЬОВИХ СТОСУНКІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33099/2617-6858-2021-62-4-114-126

Ключові слова:

стосунок батьки–діти;, викладач-студент;, психотерапевт-клієнт;, фасилітаційна взаємодія;, психогігієна;, саногенний потенціал особистості;, патогенний потенціал особистості;, системні характеристики психіки;, саморозвиток.

Анотація

У статті йдеться про феномени фасилітаційної взаємодії у міжособистісних стосунках психолого-педагогічного змісту – батьки-діти, викладач-студент, психотерапевт-клієнт, в результаті чого виникають можливості для підтримання системних характеристик психіки, пов’язаних із самоорганізацією, саморозвитком, саморегуляцієт, а відтак – з формуванням і підтриманням саногенного потенціалу особистості, як кореляту психогігієнічності, що виявляється не тільки у стресостікості особистості і здорових способах пристосування до реальності, але й у можливостях до ефективної пізнавальної, інтелектуальної діяльності, підвищенні рівня творчості, спонтанності, здатності до самореалізації, а у разі особистісних розладів – до коректування, певних деструктивних проявів особистості, підвищення рівня інтегрованості і функціональності психіки особистості загалом

Біографії авторів

З. Романець , Національний університет «Львівська політехніка»

кандидат психологічних наук, доцент

А. Бойко , Національний університет «Львівська політехніка»

асистент

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-10-28

Номер

Розділ

ПИТАННЯ ПСИХОЛОГІЇ