ФАСИЛІТАЦІЙНІСТЬ ЯК ЗАСІБ ПСИХОГІГІЄНІЧНОСТІ МІЖОСОБИСТІСНИХ ТА ПРОФЕСІЙНО - РОЛЬОВИХ СТОСУНКІВ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2617-6858-2021-62-4-114-126Ключові слова:
стосунок батьки–діти;, викладач-студент;, психотерапевт-клієнт;, фасилітаційна взаємодія;, психогігієна;, саногенний потенціал особистості;, патогенний потенціал особистості;, системні характеристики психіки;, саморозвиток.Анотація
У статті йдеться про феномени фасилітаційної взаємодії у міжособистісних стосунках психолого-педагогічного змісту – батьки-діти, викладач-студент, психотерапевт-клієнт, в результаті чого виникають можливості для підтримання системних характеристик психіки, пов’язаних із самоорганізацією, саморозвитком, саморегуляцієт, а відтак – з формуванням і підтриманням саногенного потенціалу особистості, як кореляту психогігієнічності, що виявляється не тільки у стресостікості особистості і здорових способах пристосування до реальності, але й у можливостях до ефективної пізнавальної, інтелектуальної діяльності, підвищенні рівня творчості, спонтанності, здатності до самореалізації, а у разі особистісних розладів – до коректування, певних деструктивних проявів особистості, підвищення рівня інтегрованості і функціональності психіки особистості загалом