Вісник Національного університету оборони України

ТИПОВІ ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОФІЛІ ПРАЦІВНИКІВ ПОЛІЦІЇ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗАСТОСУВАННЯ ОПИТУВАЛЬНИКА МІНІ-МУЛЬТ)

2024-01-23T20:21:57+02:00

Стаття присвячена проблематиці вивчення й аналізу індивідуально-особистісних психологічних профілів працівників поліції, отриманих на основі багаторічного дослідження із застосуванням адаптованої авторами українськомовної психодіагностичної методики «Міні-Мульт», розробленої І. Кінканнон. Представлені в статті результати містять описання різних типів індивідуально-особистісних профілів, які характеризуються як сприятливі, менш сприятливі і несприятливі для службової діяльності в системі Національної поліції України залежно від типологічних особливостей, специфіки провідних тенденцій, властивостей мислення, комунікації, типу реакції на стрес тощо. Встановлено, що майже половина з описаних профілів притаманна успішним поліцейським з високим рівнем психологічно придатності до діяльності, така сама частка властива менш успішним поліцейським з проміжним рівнем психологічної придатності до діяльності, і лише незначна частка – неуспішним працівникам поліції з низьким рівнем готовності до службової діяльності. Показано, що за результатами виконання даного опитувальника психологи можуть робити обґрунтовано висновки щодо ступеня придатності особи до професійної діяльності, а також щодо призначення на посади і можливостей індивідуального і професійного розвитку працівників поліції.

FAMILY UPBRINGING AS A FACTOR IN THE FORMATION OF CHILDREN'S EMOTIONAL MATURITY

2024-01-23T20:18:36+02:00

У статті представлено результати теоретичного аналізу проблематики, що стосуються психологічних особливостей впливу сімейного виховання на формування емоційної зрілості дітей. Викладено уявлення зарубіжних та вітчизняних учених дотичні до даного явища. Охарактеризовано особливості стилів сімейного виховання та визначено залежність їх впливу на формування емоційної зрілості у дітей.

Головною метою статті є теоретичне обґрунтування особливостей впливу сімейного виховання на формування емоційної зрілості дітей.

Аналіз наукових джерел. Наукові напрями проблеми виховання дитини в сім'ї відображені в працях класиків педагогіки та психології, зокрема Л. Виготського, Я. Коменського, Г. Костюка, А. Макаренка, І. Песталоцці, В. Сухомлинського, К. Ушинського. Проблеми оптимізації й гуманізації взаємовідносин між батьками, батьками і дитиною розглянуто в дослідженнях Н. Ватутіної, А. Дьяконової, Б. Кобзаря, В. Кравця, О. Савченко, В. Сенько, Н. Шевченко та інших.

Виклад основного матеріалу. Родина, виступаючи первинним інститутом соціалізації, через настанови, особливості виховання та типи відносин регулює особистісний розвиток. Визначено, що особистісна зрілість є передумовою становлення психологічної ресурсності людини. Доведено, що одним з вимірів зрілості особистості є емоційна зрілість, під якою розуміється сукупність таких характеристик: здатність правильно розуміти власні емоції, а також емоції інших людей; здатність використовувати свої емоції для вирішення певних завдань; здатність контролювати свої емоції та впливати на емоції інших людей. Охарактеризовано стилі виховання у сім’ї та їх вплив на формування емоційної зрілості особистостей. Поведінка зрілих осіб є функціональною, автономною та мотивованою усвідомленими процесами. Незрілість є придушення почуттів індивіда, що може призвести до розщеплення між тілом та почуттями, волею та бажанням, стриманістю і спонтанністю.

Висновки. З’ясовано, що сім'я виступає первинним інститутом соціалізації особистості через установки, особливості виховання та різновиди відносин, що в свою чергу регулює становлення психічного розвитку дитини. Акцентовано увагу на тому, що за умови наповнення психологічного простору відносин між дітьми та їхніми батьками ірраціональними установками, сценаріями з обмеженнями, то серед негативних наслідків процесу соціалізації можна виділити засвоєння помилкових прикладів, порушених патернів взаємодії, негативного емоційно-оцінного та мотиваційного компоненту до різноманітних сторін життя особистості під впливом сімейного виховання.

Охарактеризовано основні чинники сімейного виховання й розвитку підростаючого покоління та стилі виховання у сім’ї як факторів, які відіграють велике значення для формування особистості. Доведено, що процес виховання соціально активної, відповідальної, творчої, здатної до самоосвіти, самореалізації та самовдосконалення особистості є одним із найбільш актуальних соціальних аспектів суспільного життя.

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ДІЛОВОЇ РЕПУТАЦІЇ В ОНЛАЙН-СЕРЕДОВИЩІ

2024-02-29T20:13:54+02:00

У статті визначено та проаналізовано специфіку формування і збереження ділової репутації в Інтернеті відповідно до загального концепту репутаційного менеджменту. Досліджено важливість, психологічні особливості та можливості використання цього підходу компаніями для створення та збереження позитивної ділової репутації в онлайн-середовищі.

ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ ОПТИМІЗАЦІЇ ІМІДЖУ ВИКЛАДАЧІВ ОСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

2024-02-22T15:50:38+02:00

У статті розглянуто загальну характеристику формування іміджу організації та особливості розвитку іміджу учасників освітнього процесу. Особливого значення для використання на практиці набуває представлений матеріал у структурі тренінгу «Оптимізація іміджу науково-педагогічних працівників ЗВО».

У висновку підбито підсумки та зазначено важливість особистісного саморозвитку у створенні позитивного індивідуального іміджу, що є запорукою оптимістичного ставлення до життя, незважаючи на стресогенні впливи наслідків пандемії та війни.

ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ З РІЗНИМ РІВНЕМ ЕМОЦІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ

2024-02-21T16:04:20+02:00

В періоди загострення соціально-політичних криз у суспільстві набуває особливої актуальності питання емоційної стійкості. Вона є професійно важливою якістю для майбутніх фахівців комунікативних професій – зокрема, педагогів і психологів. Емоційна стійкість розглядається як компонент емоційної зрілості особистості і складний інтегральний феномен, що включає в себе емоційно-вольові компоненти.

ПСИХОЛОГІЧНІ МЕХАНІЗМИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ЖІНОК-ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДО БОЮ

2024-03-05T11:55:42+02:00

Психологічні механізми саморегуляції психічних станів та поведінки дозволяють оптимально долати психологічні труднощі, які негативно впливають психіку, приводять її до перезбудження, зриву діяльності, деформації особистості у подальшому. Метою статті є теоретико-методологічний аналіз проблеми дослідження психологічного змісту механізмів саморегуляції психічних станів жінок-військовослужбовців під час підготовки до бою. Встановлено що механізми саморегуляції психічних станів жінок-військовослужбовців під час підготовки до бою забезпечують ефективне виконання функціональних завдань за призначенням, здатність регулювати імпульси, мислення, емоції та поведінку для досягнення цілей бою.

РОЛЬ КОМУНІКАТИВНОЇ УСТАНОВКИ ТА САМОЗДІЙСНЕННЯ У ТРУДОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

2024-01-30T15:24:56+02:00

У статті здійснено аналіз комунікативних установок медичних працівників до трудової діяльності в умовах сьогодення, визначено їх вплив на різні аспекти життя та трудової соціалізації, охарактеризовано основні можливості саморозкриття власного потенціалу, самореалізації та професійного самоздійснення.

ГЕНЕЗА ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ОСОБИСТОСТІ

2024-03-01T17:32:22+02:00

У сучасних умовах важливо приділяти увагу емоційній сфері особистості. Російсько-українська війна суттєво активізувала протікання дистресових негативних психічних станів, що деструктивно відображається на поведінковій активності особистості військовослужбовця. Це у свою чергу «запускає» процеси емоційного вигорання, які на початкових стадіях протікають майже непомітно. Наукова публікація зосереджується на актуальності вивчення ретроспективи емоційного вигорання. У статті аналізуються еволюційні зміни у сприйнятті синдрому вигорання, простежується перехід від невизначеного стану до детермінованої проблеми охорони психічного здоров’я. Розглядаються основні етапи розвитку поняття емоційного вигорання та сучасні підходи щодо його протікання.

Особлива увага приділяється зростаючому значенню цього синдрому в умовах посилення робочого та емоційного навантаження викликаного російсько-українською війною, глобалізацією та технологічними змінами. Авторка статті проводить паралелі буденного сприйняття категорії «емоційне вигорання» та досліджує основні міфи щодо нього. Цей аспект важливо дослідити, щоб ґрунтовно визначитись із досліджуваним поняттям для констатування факту протікання цього негативного стану й його профілактики у майбутньому. Виокремлено, що процес емоційного вигорання проявляється через латентну фазу, яку також необхідно враховувати.

ПРОФЕСІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПРИДАТНІСТЬ ВІЙСЬКОВОГО ПЕРСОНАЛУ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ЗА ПРИЗНАЧЕННЯМ В КОНТЕКСТІ СТРАТЕГІАЛЬНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО БОЙОВИХ ДІЙ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ

2024-02-28T19:39:20+02:00

У статті обґрунтовується необхідність забезпечення відповідних умов формування професійно-психологічної придатності військового персоналу до виконання завдань за призначенням в сучасних умовах ведення війни в напрямку стратегіальної готовності до бойових дій. Динаміка професійних змін, їх еволюційні форми, психологічні механізми та інші детермінанти військової придатності на шляху фахового становлення істотно впливають на якісні характеристики всього особового складу військових підрозділів, що, в свою чергу, визначає рівень їх стратегіальної готовності до виконання бойових завдань за призначенням в умовах війни.

АПРОБАЦІЯ ТА АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ТРЕНІНГОВОЇ ПРОГРАМИ ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ АДАПТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ МОЛОДШИХ ОФІЦЕРІВ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

2024-02-28T10:21:16+02:00

У статті авторка висвітлює результати дослідження впливу тренінгової програми на адаптивну поведінку та готовність молодших офіцерів Сухопутних військ Збройних Сил України до адекватного реагування на виклики, зумовлені військово-професійною діяльністю. Результати свідчать про суттєвий позитивний вплив запропонованого авторкою тренінгу на розвиток нервово-психічної стійкості, комунікативних здібностей, морально-етичної нормативності, інверсії емоційного відображення, використання копінг-стратегії, соціально-психологічних установок у мотиваційній сфері та властивостей нервової системи молодших офіцерів залучених до проведення дослідження.

ЖИТТЄВА ПЕРСПЕКТИВА СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО КОЛЕДЖУ ЯК ЧИННИК ЇХНЬОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

2024-02-03T09:04:54+02:00

У більшості студентів психологічна готовність до професійної діяльності тільки активно формується. Виявлено такі особливості життєвої перспективи студентів: переважна орієнтація на проживання сьогодення та своє майбутнє, середній рівень структурованості життєвих планів і темпоральності життєвої перспективи, позитивне або нейтральне ставлення до власного майбутнього, середній рівень осмисленості життєвої перспективи та особистісного проектування.

ПРИРОДА ФАНТОМНОГО БОЛЮ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ: ФІЛОСОФСЬКО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

2024-03-01T17:35:16+02:00

У статті розглядається проблема фантомного болю військовослужбовців, вивчається природа та причини його виникнення, а також проводиться аналіз даного явища з точки зору сучасної психологічної науки.

ДОСЛІДЖЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ БАРС У ФОРМУВАННІ СТІЙКИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЯКОСТЕЙ У КУРСАНТІВ ВВНЗ

2024-02-17T18:06:30+02:00

У статті наведено дані експерименту щодо формування стійких психологічних якостей під час підготовки за системою БАрС. Досліджено домінуючі мотиви; встановлено підвищення рівня вольових якостей; виявлено високий рівень змін (фізичних та психологічних); зростання показника «бойова готовність»; показано, що при підготовці за системою БАрС, респонденти демонструють низький рівень імпульсивності, стабільність емоційного стану, відсутність схильності до стресового реагування на ситуації.

МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ВИСОКОГО МОРАЛЬНОГО ДУХУ ВОЇНІВ

2024-02-08T11:04:02+02:00

У статті розглядаються питання покращення морального духу у військовослужбовців та зазначаються пропозицій щодо методів і способів його формування в процесі їх морально-психологічної підготовки, розроблені на підставі аналізу досвіду російсько-української війни, особистого досвіду авторів та результатів опитування військовослужбовців.

ВПЛИВ СТАТЕВО-РОЛЬОВОЇ ПОВЕДІНКИ НА СОЦІАЛЬНУ АДАПТАЦІЮ ДІТЕЙ-АУТИСТІВ

2024-03-04T21:11:44+02:00

Стаття присвячена аналізу впливу статево-рольової поведінки на адаптацію та Я-концепцію підлітків з аутизмом. Розлад спектру аутизму (надалі «аутизм») характеризується труднощами соціальної взаємності, соціального спілкування, гнучкості та сенсорної обробки. Визначено поняття адаптації, статево-рольової поведінки, гендерної ідентифікації. Сьогодні актуальним є вивчення впливу психологічної статі на Я-концепцію, зокрема й дітей аутистів. Я-концепція в психологічній науці визначається як система уявлень людини про себе у зв'язку з її оцінкою. Таким чином, її структура включає три компоненти: когнітивний - уявлення про свою поведінку, здібності, зовнішність та соціальну значущість; емоційний - самооцінка, любов до себе; та оціночний - вольовий - прагнення підвищити самооцінку та здобути повагу. Крім того, поширеним залишається визначення Я-концепції як сукупності ставлень людини до самої себе. Доведено, що адаптація підлітків зумовлена статево-рольовою поведінкою і тим, як визначають себе дівчата та хлопці в контексті гендерної приналежності.

КОНТЕНТ-АНАЛІЗ У ВІЙСЬКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ

2024-02-01T13:20:14+02:00

У статті пропонуються рекомендації щодо проведення контент-аналізу для вивчення військового колективу як соціально-психологічного феномена та обговорюються складнощі проведення контент-аналізу у військовому середовищі.

ПРОКРАСТИНАЦІЯ ТА ЇЇ ПРИЧИНИ: ВІД ПЕРШОДЖЕРЕЛ ДО СЬОГОДЕННЯ

2024-01-29T19:14:36+02:00

У статті висвітлено проблему прокрастинації від першої її згадки до сьогодення представниками закордонної та вітчизняної психології. Виокремлено етапи формування прокрастинації: донауковий, науковий, експериментально-практичний. Проаналізовано причини прокрастинації в молодої особистості: страх успіху, навчена безпорадність, негативна адаптація до винагороди, перфекціонізм, порушення цілепокладання та інші специфічні причини прокрастинації.

СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ ЯК СКЛАДОВА РЕСУРСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЇХНЬОГО СУБ'ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ НА ЕТАПІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ

2024-02-09T18:40:12+02:00

За результатами дослідження неформальна підтримка від людей із найближчого оточення особистості отримує у студентів-психологів найбільшу довіру, забезпечуючи їм психологічну безпеку, і викликає вищий ступінь намірів звернення до неї у важких ситуаціях. Проте є студенти, більшість із яких потрапили до категорії респондентів із низьким суб'єктивним благополуччям, які не мають цього ресурсу із різних причин. Ці студенти потребують професійної допомоги. Тому соціальна підтримка як складова ресурсного забезпечення студентів-психологів на етапі їхнього професійного становлення потребує подальшого вивчення, як і аналізу можливих шляхів оптимізації надання фахової допомоги.