Вісник Національного університету оборони України

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ІМІДЖУ ЗС УКРАЇНИ

2024-07-31T07:58:37+03:00

У статті висвітлено соціально-психологічні аспекти формування іміджу Збройних Сил України, здійснено аналіз його сучасного стану, вплив на різні аспекти суспільного життя. Визначені функції іміджу силової структури, суб’єкти формування позитивного іміджу війська, основні напрямки. Охарактеризовано основні прийоми та психотехнології іміджування війська в медіапросторі. Зосереджено увагу на необхідності розробки Стратегії формування позитивного іміджу Збройних Сил України, відповідних рекомендаціях для органів військового управління.

ПОТЕНЦИАЛ КОГНІТИВНО-ПОВЕДІНКОВОГО ПІДХОДУ В ПСИХОТЕРАПІЇ РОЗЛАДІВ ОСОБИСТОСТІ

2024-06-22T08:58:44+03:00

У статті розкриваються прийоми когнітивно-поведінкового підходу у психотерапії розладів особистості. Зазначено особливості психотерапії особистих розладів, розглянуто характеристики розладів особистості та труднощі в їх лікуванні. Визначено, що в міжнародній практиці когнітивно-поведінкову терапію застосовують в психотерапії особистих розладів як науково-обґрунтований підхід, проте більшість з розладів особистості важко піддається психотерапії, потребує тривалого курсу лікування з доповненням методів з інших напрямків психотерапії.

ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК ЕМОЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ОФІЦЕРІВ

2024-08-26T14:29:52+03:00

У статті представлено огляд теоретичної літератури феноменів «емоційна стійкість» та «професійне вигорання» військовослужбовців. Проаналізовано поняття емоційної стійкості та професійного вигорання офіцерів. Емпірично розглянуто наполегливість та самовладання як характеристики емоційної стійкості; емоційне виснаження, деперсоналізація, редукція особистих досягнень як складові професійного вигорання.

ПЛАНУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВІДБОРУ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ

2024-07-28T09:03:10+03:00

У статті представлено науково-практичні рекомендації щодо планування та здійснення професійно-психологічного відбору працівників державної митної служби.

ПСИХІЧНІ СТАНИ В СТРУКТУРІ ПЕРЕЖИВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КРИЗИ

2024-07-02T15:03:55+03:00

У статті розкрито теоретико-методологічні підходи різних авторів щодо розкриття сутнісних ознак поняття «професійна криза» та «психічних станів». Проаналізовано наслідки феномену професійної кризи та можливий негативний вплив на ефективність життєдіяльності особистості. Розглянуто психологічні особливості професійної кризи та негативні психічні стани. Розкрито фактори, що детермінують виникнення та перебіг криз професійного розвитку людини. За підсумками концепції професійного становлення особистості виділяються стадії професійних криз та можливі негативні наслідки перебігу кризових етапів та пропонуються конструктивні варіанти їх подолання. Розглянуто механізми формування та прояву криз професійного становлення особистості, особливості їх розвитку та перебігу.

СУЧАСНИЙ СТАН ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ПЕРСОНАЛУ В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ

2024-07-29T17:28:10+03:00

У статті автори висвітлюють проблемні питання, які виникли в ході трансформації структури морально-психологічного забезпечення та запровадження системи психологічної підтримки персоналу у військових частинах (підрозділах) та органах військового управління Збройних Сил України відповідних рівнів.

ЧАТ GPT ЯК ЗАСІБ ПОКРАЩЕННЯ ДОСТУПУ ДО ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ УКРАЇНЦІВ В УМОВАХ ВІЙНИ

2024-07-30T16:37:43+03:00

Статтю присвячено проблемі застосування віртуальних способів психологічної підтримки українців. Обґрунтовано роль чату GPT як ресурсу підвищення доступності психологічної допомоги населенню небезпечних районів в умовах війни. Схарактеризовано основні переваги і недоліки його використання. Проілюстровано застосування чатом GPT інструментів КПТ з метою зниження рівня тривожності українців.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ В КРИЗОВИХ УМОВАХ

2024-08-10T21:48:12+03:00

У статті означено та проаналізовано основні функції психологічного супроводу, та його етапи і можливості використання технологій самозбереження та можливих форм самодопомоги для професійного зростання майбутніх спеціалістів в кризових умовах.

ДІЯЛЬНІСТЬ КОМАНДИРІВ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДЛЕГЛИХ У БОЮ

2024-07-30T09:02:11+03:00

У статті акцентовано увагу на нових викликах та вимогах, які сформовані впровадженням системи психологічної підтримки персоналу Збройних Сил України, представлено результати теоретичного дослідження діяльності командирів щодо забезпечення стійкого функціонування психіки військовослужбовців на полі бою, запропоновано чітко визначений перелік заходів рекомендованих командиру для проведення на етапах підготовки частин і підрозділів та їх застосування за призначенням. Безпосередня, управлінська діяльність командирів розглянута крізь призму лідерства та її впливу на стійкість військовослужбовців у бою.

Реалізація запропонованих заходів дозволить організувати комплексну, постійну діяльність командирів, штабів, офіцерів психологів, кожного окремо взятого військовослужбовця щодо формування та підтримання соціально-психологічних ресурсів військовослужбовця необхідних для стійкого функціонування психіки та адекватних дій в екстремальних (загрози здоров’ю та життю особі та оточуючим, невизначеності, дефіциту часу на прийняття рішення, тощо) умовах.

САМОРЕГУЛЯЦІЯ ПОВЕДІНКИ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ФЕНОМЕНУ ІМПОСТОРА

2024-08-02T11:37:49+03:00

У статті представлено результати емпіричного дослідження, присвяченого вивченню саморегуляції поведінки як чинника формування феномену імпостора. Визначено, що відчуття безпорадності, виснаження, тривоги, перфекціонізм, гнучкість, моделювання та автономність виступають компонентами саморегуляції поведінки, які мають вплив на виникнення феномену імпостора в особистості. Саморегуляція поведінки в такому випадку характеризується браком гнучкості і адаптивності до ситуативних чинників та внутрішніх умов через труднощі моделювання діяльності, яке включає оцінювання ресурсів та умов досягнення поставленої мети.

МОТИВАЦІЯ МОЛОДІ ПРИ ОБРАННІ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ

2024-08-05T15:45:57+03:00

Мета статті полягає у здійсненні теоретичного аналізу та проведенні емпіричного дослідження щодо проблеми мотивації молоді при обранні соціономічних професій. Для вирішення поставленої мети були використані наступні методи: аналіз наукової психологічної літератури, порівняння, узагальнення, систематизація отриманої інформації та її інтерпретація, методики «Діагностика особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса» та «Діагностика особистості на мотивацію до уникнення невдач Т. Елерса». Досліджувану вибірку складало 40 студентів 2 курсу ДТЕУ факультету економіки, менеджменту та психології.

КОМПЛЕКС ПСИХОДІАГНОСТИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБИСТІСНО-ПРОФЕСІЙНИХ ЯКОСТЕЙ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

2024-06-25T14:53:22+03:00

Публікація присвячена аналізу та визначенню методів діагностування особистісно-професійних якостей військовослужбовців. Обґрунтовано доцільність, цілеспрямованість та практичну значимість їх застосування. Представлено підібраний психодіагностичний інструментарій дослідження, розкрито дію методик які дозволяють вивчити особистісно-професійні якості військовослужбовців, що впливають на ефективність військово-професійної діяльності.

ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ДО МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

2024-06-23T09:00:34+03:00

Стаття присвячена дослідженню ефективних форм і методів роботи, критеріїв та рівнів сформованості міжособистісної взаємодії.

На основі вивчення та узагальнення підходів щодо систематизації інтерактивних методів, досвіду викладання розроблено програму тренінгу «Психологія міжособистісного спілкування». Використання інтерактивних технологій окреслюють нові можливості, пов’язані з підвищенням ефективності за рахунок посилення пізнавального інтересу та міжособистісної взаємодії шляхом зовнішнього діалогу в процесі тренінгу. Iнтepaктивнa дiяльнicть зaбeзпeчує високий рівень пpoфeciйнoї кoмпeтeнтнocтi чepeз включeння учacникiв в ocмиcлeнe пepeживaння iндивiдуaльнoї й кoлeктивнoї дiяльнocтi для нaгpoмaджeння дocвiду.

ДІАГНОСТИКА РІВНЯ ПТСР СЕРЕД УЧНІВ СТАРШОЇ ШКОЛИ ПРИФРОНТОВОГО МЕГАПОЛІСА

2024-06-27T13:00:38+03:00

Метою роботи є дослідження психологічних особливостей впливу травматичного досвіду на психіку учнівської молоді, яка стала свідком воєнних дій, перебуваючи у прифронтовому мегаполісі. Емпірично перевірено припущення, висунуті на основі теоретичного аналізу специфіки прояву ПТСР у дітей: 1) рівень посттравматичного стресового розладу у дівчат буде вищий, аніж у хлопців; 2) у підлітків, які виїхали із прифронтового мегаполіса, є вищим рівень розладу у порівнянні з тими учнями старшої школи, хто залишився.

ТЕХНОЛОГІЇ КОУЧИНГУ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦІВ СОЦІОНОМІЧНИХ ПРОФЕСІЙ

2024-06-30T10:18:37+03:00

У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз потенціалу технологій коучингу як інструменту підвищення ефективності діяльності фахівців соціономічних професій. Висвітлено моделі SUCCES, ПРАПДА, GROW, VALOR та розкрито їх змістове наповнення. Запропоновано авторську систему критеріїв для оцінки успішності імплементації коучингових технологій у професійну діяльність фахівців соціономічної сфери.

«ЧЕРВОНІ КОМАНДИ» ЯК ЗАСІБ ПОКРАЩЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ОРГАНАМИ ВОЄННОГО УПРАВЛІННЯ

2024-07-01T14:36:33+03:00

У статті розглядаються питання впровадження концепції «червоних команд» під час прийняття рішень, особливо в бойових (екстремальних) умовах, визначення кращих форм, методів та способів їх діяльності.

ПСИХОЛОГІЧНА ГНУЧКІСТЬ ТА ЖИТТЄСТІЙКІСТЬ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

2024-06-29T07:24:43+03:00

Досліджується психологічна гнучкість як індивідуальна психологічна властивість особистості, яка включає у себе здатність зберігати можливість особи бути відкритою до нового досвіду, усвідомлювати та приймати узгоджені, індивідуальні поведінкові стратегії, що виникають як реакції у відповідь на ті чи інші життєві обставини, а також усвідомлювати ціннісні уявлення та переконання. Виокремлено її особливості у контексті особистісної життєстійкості та здійсненності через визначення їхніх взаємозв’язків.

ПРОФІЛАКТИКА ПСИХОГЕННИХ ВТРАТ У ВІЙСЬКОВИХ ПІДРОЗДІЛАХ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

2024-08-07T08:22:11+03:00

У статті розглянуто основні чинники психогенних втрат особового складу Збройних Сил України в ході виконання завдань в бойових (екстремальних) умовах. Наведено можливі стресові реакції й психічні стани, викликані бойовими діями. Зазначено основні принципи психопрофілактичної роботи. Висвітлено науково-практичні основи проведення психологічної профілактики психотравматизації військовослужбовців та елементи тренінгової програми, яка спрямована на подолання стресу, запобігання наслідкам травматичних переживань та розвиток стресостійкості. Приділено увагу дієвим методам психологічної профілактики психогенних втрат та надано рекомендації щодо самодопомоги, самовідновлення та збереження психологічного здоров’я учасників бойових дій.

ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОСТРАЖДАЛИМ В УМОВАХ МАСОВОЇ ЗАГИБЕЛІ НАСЕЛЕННЯ ВНАСЛІДОК РАКЕТНОГО УДАРУ ПО ЖИТЛОВОМУ БУДИНКУ В МІСТІ УМАНІ

2024-07-02T07:36:13+03:00

У науковій розвідці розкриваються питання організації та надання екстреної психологічної допомоги постраждалим в умовах масової загибелі населення внаслідок ракетного удару по житловому будинку в місті Умані. На прикладі роботи психологів ДСНС України аналізуються особливості професійних завдань з надання екстреної психологічної допомоги в умовах воєнного стану при масовій загибелі населення. Розглядаються основні проблеми, що ускладнювали роботу психологів з надання психологічної допомоги; наводиться характеристика основних заходів щодо купірування негативних психічних станів та реакцій постраждалих.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ “ОБРАЗУ ВОРОГА” У СВІДОМОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІД ЧАС ВІДСІЧІ РОСІЙСЬКОЇ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ

2024-06-24T20:13:57+03:00

Стаття присвячена розвитку науково-практичних знань щодо морально-психологічних аспектів війни, одним з яких є “образ ворога”, як складова суспільної свідомості учасників війни. Від його сформованості залежить готовність українських військовослужбовців знищувати ворога та належний морально-психологічний стан в цілому.

Результати дослідження полягають у визначенні маркерів “образу ворога” та логічних рівнів його сформованості, що виявляються в процесі комунікації. На основі моделі піраміди логічних рівнів Р. Ділтса розроблено інструментарій для формування “образу ворога” у свідомості українських військовослужбовців під час внутрішньо-комунікаційної роботи.

СТІЙКІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В ХОДІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ: ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ

2024-06-28T06:56:35+03:00

У статті розглядається проблема психологічної стійкості військовослужбовців Збройних Сил України. Внаслідок проведеного теоретичного аналізу проблеми дослідження розглянуто вплив психологічних чинників сучасної російсько-української війни на стійкість українських військовослужбовців.

НАРАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

2024-07-02T07:34:18+03:00

У статті здійснено огляд наукової літератури, проаналізовано та систематизовано наукові праці, які стосуються вивчення проблематики наративної компетентності. Описано основні підходи до її інтерпретації в зарубіжному та українському науковому дискурсах. Встановлено, що наративна компетентність є складним психологічним конструктом, який включає когнітивні, комунікативні, емоційні, ціннісно-смислові та соціальні компоненти.

СУБ’ЄКТНИЙ КОМПОНЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ФАХІВЦІВ

2024-07-02T14:59:36+03:00

Обґрунтовано суб’єктний компонент професійної компетентності фахівців, інтегрованим проявом якого є їх професійна суб’єктність, яка водночас є головним критерієм оцінювання сформованості його професійної компетентності, а також фундаментальною підвалиною її актуалізації у професійній діяльності.

Визначено зміст суб’єктного компонента професійної компетентності фахівця як його професійно важливе психічне утворення, що включає професійну суб’єктність, відповідальність, рефлексивність, автономність, сформованість та актуалізація яких зумовлено його ціннісними професійними орієнтирами у конкретному виді професійної діяльності.