Вісник Національного університету оборони України

ВПЛИВ АЛГОРИТМІВ РЕКОМЕНДАЦІЙ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ НА ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ БУЛЬБАШОК ПІД ЧАС КРИЗОВИХ ПОДІЙ

2024-12-14T09:27:07+02:00

Інформаційний вимір став невід'ємною складовою сучасних військових конфліктів, де цифрові технології та соціальні мережі відіграють визначальну роль у формуванні суспільного сприйняття подій. Російська агресія проти України продемонструвала, наскільки критичним є розуміння механізмів функціонування інформаційного простору та його впливу на перебіг конфлікту. Дослідження зосереджується на феномені інформаційних бульбашок, що виникають внаслідок роботи алгоритмів рекомендацій у соціальних мережах. Центральне місце у дослідженні займає аналіз когнітивних механізмів сприйняття інформації в умовах алгоритмічної фільтрації контенту. Результати дослідження мають прикладне значення для розробки ефективних механізмів забезпечення інформаційної стійкості суспільства в умовах війни.

ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВОЄННИХ ДІЙ

2024-12-09T18:27:39+02:00

Інформаційно-психологічна безпека неодмінний атрибут благополуччя особистості військовослужбовця. Забезпечуючи природні та соціальні потреби особистості вона сприяє формуванню у них впевненості в майбутньому. Авторами статті досліджена проблема інформаційно-психологічної безпеки особистості та її психологічного захисту в сучасних умовах. Наведено теоретичні основи психологічних механізмів інформаційного впливу. Запропонована структурно-функціональна модель інформаційно-психологічної безпеки особистості. Розглянуті прикладні аспекти деструктивних інформаційних впливів на військовослужбовців під час воєнних дій.

ТЕОРЕТИКО-ПСИХОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНО-ОСОБИСТІСНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРАВОООРОНЦІВ ТА ЇЇ ЕФЕКТИВНІСТЬ

2024-11-05T08:56:26+02:00

Стаття присвячена проблематиці вивчення й аналізу теоретичних підходів до дослідження індивідуально-особистісних властивостей правоохоронців на прикладі працівників Національної поліції України, а також розробці на цій основі оптимальної моделі і прикладного психодіагностичного комплексу для використання психологами підрозділів Національної поліції України.

Теоретичною основою статті є наукова гіпотеза, згідно з якою моделювання підвищення ефективності психодіагностичного вивчення індивідуальності працівників поліції має ґрунтуватися на таки концептуальних засадах, як застосування єдиного методологічного підходу до проведення психологічного вивчення індивідуальності поліцейського на основі принципів системності, оптимізації, теорій інтегральної індивідуальності, рис і ортогональних моделей особистості; реалізації науково обґрунтованих критеріїв і показників психологічної придатності особи до поліцейської діяльності, які відображують основні індивідуально-особистісні характеристики поліцейських і уможливлюють прогнозування успішності їх оперативно-службової діяльності; розробці і впровадженні оптимального психодіагностичного комплексу валідних і надійних методик для системного психодіагностичного дослідження індивідуальності правоохоронця. В статті представлено методологічне підґрунтя підвищення ефективності психодіагностичних досліджень в системі НПУ, висвітлено методологію і методику розробки системи діагностики психологічної придатності поліцейського до службової діяльності, встановлений оптимальний психодіагностичний комплекс для дослідження індивідуально-особистісних властивостей персоналу поліції і підтверджена його психологічна ефективність.

ДИНАМІКА ЕМОЦІЙНИХ СТАНІВ ЯК ПОКАЗНИК АДАПТАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ У КРАЇНАХ ЄВРОПИ

2024-12-23T16:53:52+02:00

У статті проаналізовано особливості емоційного компоненту процесу адаптації вимушених українських мігрантів у країнах Європи. Подано результати емпіричного дослідження динаміки мобілізуючих та демобілізуючих компонентів психоемоційного стану українських біженців до та після повномасштабного вторгнення. Визначено особливості актуального емоційного стану та показника нервово-психічного благополуччя.

КРЕАТИВНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ВІЙНИ: АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ СУПРОТИВНИКА

2024-12-05T20:00:47+02:00

Це перша частина блоку з двох статей під спільною назвою, присвячених креативним аспектам інформаційної війни. У даній статті розглядаються психологічні особливості інформаційної війни Росії проти України, вивчаються застосовувані агресором стратегії, засоби та методи її ведення. Автор аналізує кожен з трьох визначених напрямків російських психологічних операцій, приділяючи основну увагу нестандартним креативним прийомам, задля подальшої розробки ефективних методів контрінформаційної боротьби.

A CONCEPTUAL FRAMEWORK FOR MILITARY CRISIS DECISION-MAKING: THEORETICAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS

2024-11-20T09:24:17+02:00

Вступ. Складність ситуацій, з якими стикаються військовослужбовці, підкреслює важливість навчання компетентному прийняттю рішень. В умовах високого стресу швидке та гнучке прийняття рішень має вирішальне значення для успішного виконання завдань і забезпечення безпеки людей. Існуючі підходи до навчання не завжди є недостатніми для підготовки військовослужбовців до швидкого реагування на надзвичайні ситуації, що вимагає системної стратегії, яка поєднує теоретичні та практичні знання для покращення когнітивних здібностей, стійкості та гнучкості.

Мета цієї статті - запропонувати концептуальну схему, засновану на передовому досвіді, яка базується на теоретичних і методологічних досягненнях у сфері вивчення процесів прийняття рішень військовослужбовцями в умовах кризових ситуацій. Ця концепція розроблена, щоб забезпечити військовослужбовців критично важливими когнітивними навичками для ефективного управління кризовою ситуацією, зосереджуючись на трьох ключових механізмах: стійкості, контролі уваги і управлінні стресом. Поєднуючи теоретичні моделі та емпіричні дослідження, ця стаття має на меті забезпечити міцну основу для навчальних програм, які покращують здатність приймати рішення під тиском.

Методи. У дослідженні використано системний аналіз теоретичних напрацювань та емпіричних досліджень, пов’язаних з прийняттям військових рішень у кризових ситуаціях. Цей етап передбачав аналіз задокументованих сценаріїв військових кризових ситуацій для визначення ключових когнітивних механізмів, що впливають на ефективне прийняття рішень. Для підвищення актуальності та застосовності концепції були враховані відгуки військових фахівців. Отримана в результаті модульна структура поєднує можливості негайного реагування на кризові ситуації з довгостроковим розвитком когнітивної стійкості, використовуючи інноваційні методи навчання, в тому числі симуляції віртуальної реальності.

Новизна цього дослідження полягає в його багатовекторному підході, що поєднує усталені академічні теорії з практичним військовим застосуванням. Концепція підкреслює когнітивну адаптивність і гнучкість, враховуючи психологічні потреби військовослужбовців у динамічному середовищі. Використання модулів прийняття етичних рішень і симуляцій віртуальної реальності підвищує її практичну цінність, сприяючи навчанню на власному досвіді і покращуючи ситуаційну обізнаність.

Висновок. Запропонована концепція є науково обґрунтованою стратегією покращення підготовки військовослужбовців до прийняття рішень у кризових ситуаціях. Акцентуючи увагу на стійкості, контролі уваги та управлінні стресом, вона успішно підготує військовослужбовців для роботи в складних ситуаціях. Відгуки військових фахівців про неї підтверджують її оперативну релевантність і адаптивність до місій різного типу. Майбутні дослідження мають оцінити ефективність системи в різних контекстах і вивчити додаткові когнітивні компоненти тренінгу для подальшого покращення здатності приймати рішення. Подальший розвиток цієї концепції дозволить значно покращити програми військової підготовки та оперативні результати.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ СТАНУ ДОСЛІДЖЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ СТРЕСОСТІЙКОСТІ У ПСИХОЛОГІЇ

2024-11-17T21:52:03+02:00

Існуючі т. з. висвітлюють феномен стресу як рису, якість, властивість частіше за усе із позицій функціональності, як параметр, що обумовлює результативність діяльності, як здатність, що сприяє підтримці оптимальної ефективності діяльності та працездатності фахівця у ситуаціях, що характеризу.ться напруженістю. Розглядається думка про двоїстість стресостійкості, коли вона предстає і як властивість, яка детермінує результат діяльності у параметрах успішності/неуспішності, і як така, що забезпечує особистісний гомеостаз як системи, що надає можливість вважати стресостійкість особистісним і діяльнісним показником.

ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНА ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ У ЛЮДЕЙ, ЯКІ ПЕРЕЖИЛИ КРИЗУ ВТРАТИ РОБОТИ В УМОВАХ ВІЙНИ

2024-12-04T07:58:24+02:00

У статті представлено результати емпіричного дослідження феномена посттравматичного зростання у людей, які пережили кризу, пов'язану із втратою роботи в умовах війни. Проаналізовано теоретичні передумови феномена посттравматичного зростання у дослідженнях українських і зарубіжних авторів. Представлено перебіг дослідження та програму психологічної допомоги для людей, які переживають кризу, пов'язану із втратою роботи. Порушується питання пошуку та впровадження ефективних програм психологічної допомоги для людей, які переживають особистісну кризу. Наголошено на тенденціях проблеми дослідження феномена посттравматичного зростання особистості для людей, які пережили травматичні кризові стани різної етимології.

ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ СТУДЕНТА ДО СТРЕСОГЕННИХ ЧИННИКІВ СЕРЕДОВИЩА В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ

2024-11-21T10:34:44+02:00

У статті досліджуються причини, прояви та наслідки впливу стресогенних чинників середовища на формування психологічної стійкості студентів. Розкрито основні напрямки психопрофілактики та психокорекції стресових станів, що виникають під впливом соціальної та екологічної нестабільності.

МОРАЛЬНО ПСИХОЛОГІЧНИЙ СТАН ЯК СКЛАДОВА ЗБЕРЕЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

2024-12-11T16:32:28+02:00

У статті досліджується сукупність соціальних, офіцерських, морально- психологічних факторів, що полягає у відображенні в конкретних умовах життєдіяльності забезпеченні психологічного здоров’я та реалізації розвитку ЗС України. Акцентовано увагу на психологічну готовність та підготовленість військовослужбовців до виконання певної діяльності. Фокус зосереджено саме на психологічній готовності особового складу військ. Сформульовано рекомендації для персоналу психологічної підтримки щодо ефективного вирішення проблем морально психологічного стану військовослужбовців.

ПРО ФЕНОМЕНОЛОГІЧНІ ВАРІАНТИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ІМІДЖУ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС

2024-11-18T15:42:51+02:00

У статті здійснено аналіз формування системи дій і понять, що забезпечує формування іміджу як соціального феномену, що представляє особливий вид орієнтування людини у собі, у власному особистісному просторі, у культурному оточенні за допомогою різноманітних зовнішніх і внутрішніх засобів соціальної перцепції і соціального пізнання. Зокрема, зазначається, що трактування особистості з погляду психології розвитку дозволяє розглядати індивідуальний імідж як момент соціальної ситуації розвитку, створюваний самою особистістю відповідно до власних можливостей. У цьому разі процес формування індивідуального іміджу стає перехідним моментом в особистісному розвитку, важливим для розв'язання найближчих і віддалених особистісних завдань.

ОСОБИСТІСНІ РЕСУРСИ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

2024-11-30T10:57:22+02:00

Як показує огляд літератури, у психології описано широке коло перемінних, які можна віднести до особистісних ресурсів. Однак навіть поверхневий аналіз наявних досліджень особистісних ресурсів дозволяє виявити низку теоретичних труднощів і суперечностей, що призводять до неоднорідності поняття особистісних ресурсів у сучасній психології. Різні підходи постулюють різні об'єкти «докладання» особистісних ресурсів як ключові (суб'єктивне благополуччя, подолання стресу, ефективність діяльності, особливості її саморегуляції тощо); при цьому очевидно, що як сам список ресурсів, так і те, які з них розглядаються як основні, залежить від того, які залежні перемінні поставлено «на чільне місце». До теперішнього моменту зіставлення особистісних ресурсів відбувається, як правило, за двома напрямками. По-перше, це виокремлення умовно найбільш «важливого» конструкту. По-друге, існує тенденція до інтегрального розуміння особистісних ресурсів і важливим емпіричним завданням є обґрунтування такої інтеграції.

СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА МОДЕЛЬ АКТИВАЦІЇ ВІЙСЬКОВИМ КЕРІВНИКОМ ОСОБИСТІСНОГО РЕСУРСУ ПЕРСОНАЛУ

2024-11-28T11:04:30+02:00

У статті на основі принципів системного аналізу та суб'єктно-діяльнісного підходу, підходу з точки зору соціального опосередкування до дослідження можливостей цілеспрямованого впливу на особистісний ресурс персоналу, а також на основі узагальнення розрізнених чинників, що зумовлюють ефекти активації особистісного ресурсу персоналу в управлінському впливі та взаємодії, сформовано модель інституціоналізації процесу особистісно утворювального менеджменту як сталої соціально-управлінської системи, що ґрунтується на формалізації багатьох форм і технологій кадрової роботи та їхньому нормативному закріпленні.

ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ГРУП ПІДТРИМКИ В УМОВАХ СУЧАСНИХ СОЦІАЛЬНИХ ВИКЛИКІВ УКРАЇНИ

2024-11-07T08:09:45+02:00

У статті досліджено феноменологію груп підтримки в контексті сучасних соціальних викликів в Україні. Проаналізовано їх сутність, основні характеристики та функції. Розглянуто історичний розвиток та адаптацію груп підтримки до українських реалій. Систематизовано типологію груп за різними критеріями. Визначено роль груп підтримки у подоланні психологічних наслідків війни та соціальної нестабільності. Окреслено перспективи розвитку груп підтримки як інструменту соціальної адаптації та психологічної реабілітації.

МОТИВАЦІЯ УЧІННЯ СТУДЕНТІВ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

2024-11-06T13:06:59+02:00

Статтю присвячено обгрунтуванню мотивації учіння як предмету психологічного дослідження. Зокрема, зазначається, що вивчення мотивації навчально-професійної діяльності студентів охоплює насамперед дві основні проблеми. Перша - це розуміння взаємозв'язку між потребами, мотивацією і конкретною діяльністю студента, спрямованою на досягнення навчальної мети або виконання певного навчального завдання. Друга - це необхідність розроблення типології або складання переліку мотивів, що складають структуру (ієрархію) професійної мотивації, зокрема, за певними спеціальностями (наприклад, студентів-психологів), для пояснення особливостей рушійних сил, що спричиняють і формують цю діяльність.

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ БОЙОВОГО СТРЕСУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

2024-11-22T07:38:47+02:00

В статті викладено особливості впливу стресогенних умов професійної діяльності на психіку військовослужбовців, негативний вплив бойового стресу на психіку та поведінку військовослужбовців, соціально-психологічні детермінанти виникнення бойового стресу, наслідки бойового стресу, умови, які можуть викликати психологічний стрес у військовослужбовців, міжнародний досвід психологічного супроводу, допомоги та реабілітації військовослужбовців з бойовим стресом.

КЕЙС-СТАДИ ЯК МЕТОД СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

2024-11-19T15:21:22+02:00

У цій статті розглядаються основні особливості методу кейс-стаді з метою підвищення якості досліджень, спрямованих на вивчення та розуміння соціально-психологічних явищ. Необхідність використання методу кейс-стаді зумовлена умовами, в яких наразі перебуває Україна, коли дослідникам важко відстежити та зрозуміти суть соціально-психологічних феноменів за допомогою традиційних лінійних моделей наукових методів.

САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ В СПОРТИВНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

2024-12-07T17:28:53+02:00

У статті акцентовано увагу на тому, що залучення людей з інвалідністю у спортивну діяльність відіграє велику соціальну значущість не тільки для такої людини, але і для суспільства в цілому. Саме такий підхід є яскравим відображенням гуманістичних тенденцій розвитку сучасного суспільства.