Вісник Національного університету оборони України

НАУКОВО-ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ВІЙСЬКОВО-СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

2024-05-06T17:41:29+03:00

У статті висвітлено військово-соціальне управління як об'єкт соціально-філософського аналізу, що полягає в забезпеченні реалізації розвитку ЗС України як військово-соціальної організації. Акцентовано увагу на науково-прикладних аспектах військово-соціального управління, побудові діяльнісної моделі, яка включає наступні компоненти: функції управління, структуру управління, об'єкти управління, процеси управління, кадри управління. Фокус зосереджено на військово-соціальному управлінні як складової соціального управління та його особливостях. Сформульовано рекомендації для органів військового управління щодо вирішення проблем соціальної взаємодії в практиці військового управління.

СТИЛЬ УПРАВЛІННЯ ЯК ІНТЕГРАТИВНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА

2024-05-10T13:41:00+03:00

У статті проаналізовано теоретичні засади проблеми стилів управління як інтегративної характеристики діяльності керівника. Подано результати емпіричного дослідження особливостей стилю управління за шкалою Ф. Фідлера «Найменш бажаний співробітник» (LPC). Визначено особливості поведінки керівників, ступінь орієнтації на завдання і взаємостосунки, ефективність стилю керівництва у зв’язку з організаційною ситуацією.

РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ РЕФЛЕКСИВНОГО ВІДОБРАЖЕННЯ СУБ`ЄКТОМ ОСОБИСТІСНОЇ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС КОНФЛІКТНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

2024-04-23T10:37:49+03:00

Стаття присвячена вивченню на основі квазіексперименту ресурсного потенціалу рефлексивного відображення особистої безпеки суб'єктами під час конфліктної взаємодії. Авторкою робиться спроба встановлення потенціалу рефлексивного відображення особистої безпеки суб'єктами і побудові сценаріїв конфліктної взаємодії. Емпірично доведено вплив рефлексії особистої безпеки на кількісні та якісні особливості взаємодії суб'єктів конфлікту. Визнаючи, що обсяг і цільовий полюс особистої безпеки є окремими параметрами рефлексії суб'єктами конфліктної взаємодії, продемонстровано їхню значущість для розуміння динамічності цієї взаємодії. Отримані матеріали показали, що побудова сценаріїв конфліктної взаємодії на основі оцінювання рефлексії її суб'єктами особистої безпеки дозволяє виявити їхні ресурсні пріоритети.

ОСОБИСТІСНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ ПСИХІЧНОГО ЗАХИСТУ ТА ЙОГО ЗНАЧЕННЯ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПЕДАГОГІВ

2024-04-20T09:14:02+03:00

У статті здійснено теоретичне обгрунтування того, що вибір механізму психічного захисту залежить як від зовнішніх чинників, так і від внутрішніх, до яких належать стійкі характерологічні особливості. Проведений аналіз психологічної системи діяльності педагога дозволяє вести мову про психічний захист як про невіддільний компонент особистості професіонала. Найповніше психічний захист представлений у підсистемі професійно важливих якостей.

АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ПРОБЛЕМИ КОМУНІКАТИВНІ ВЗАЄМОДІЇ У ПСИХОЛОГІЇ: ЗАРУБІЖНИЙ ДИСКУРС

2024-04-19T18:07:36+03:00

У статті представлено аналітичний огляд проблеми комунікативної взаємодії у зарубіжній психології. Зазначається, що у дослідженнях комунікативних взаємодій за допомогою методів експериментальних нейронаук акумульовано велике розмаїття феноменів, проте основні положення концепцій, що їх описують, нерідко вступають у суперечності між собою. На цей час здійснено чимало досліджень, виконаних у межах різних експериментальних підходів.

ДО ПИТАННЯ СТАНДАРТИЗАЦІЇ РЕІНТЕГРАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ СИЛ ОБОРОНИ ПІСЛЯ ПЕРЕБУВАННЯ В ІЗОЛЯЦІЇ

2024-05-27T16:42:03+03:00

Потрапляння до полону є одним із професійних ризиків військовослужбовців. Військовослужбовець, який пройшов полон і повернувся з нього, має унікальний досвід, який може і повинен бути використаний ним в майбутній службовій діяльності, однак реінтеграція після перебування в ізоляції є складним та водночас делікатним процесом, в якому дотримання професійних стандартів та організаційних вимог є критично важливим для забезпечення безпеки та ефективності реінтеграційних заходів.

КРИЗОВИЙ ДИСКУРС У СМИСЛОВОМУ ВИМІРІ

2024-05-10T10:58:22+03:00

У роботі досліджується смислове наповнення кризового дискурсу, що актуально з точки зору вивчення можливостей впливу на сприйняття і інтерпретацію текстів наративів реципієнтами. Аналіз проведено на матеріалах соціальних мереж, медіа і опитувань. Представлено фрагменти побудованої системи «кризових» смислів, зокрема, «негативної» і «ресурсної» лінійок. Окреслено напрямки подальшого опрацювання результатів.

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ РЕАЛІЗАЦІЇ РІВНИХ ПРАВ І МОЖЛИВОСТЕЙ ЖІНОК ТА ЧОЛОВІКІВ У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ (2022-2024 рр,)

2024-05-04T07:49:57+03:00

В статті розглянуто практичні аспекти і проблеми реалізації політики гендерної рівності в контексті забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків в Збройних Силах України, та вплив суспільних процесів на комплектування військових організаційних структур і ефективність виконання завдань Збройними Силами України.

Авторами визначені негативні та позитивні аспекти, перспективні напрямки та шляхи реалізації Державної стратегії забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків на період до 2030 року у Збройних Силах України на сучасному етапі їх розвитку з урахуванням досвіду бойових дій.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ДОБРОБУТ КУРСАНТІВ ВІЙСЬКОВИХ ПСИХОЛОГІВ: РІВНІ ТРАВМІВНОГО УРАЖЕННЯ ТА СТРАТЕГІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

2024-05-05T08:51:10+03:00

У статті з’ясовано співвідношення рівнів психологічного добробуту та симптомів травмівних стресових станів курсантів військових психологів чоловіків і жінок в умовах війни. Доведено можливість особистості зберегти високий рівень психологічного добробуту в стресогенному середовищі. Визначено провідну роль стратегії особистісного зростання в опануванні цих чинників і забезпеченні високих рівнів психологічного добробуту особистості в умовах війни.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ПРАВНИЧИХ ПРОФЕСІЙ

2024-05-13T17:20:46+03:00

Представлено результати дослідження особливостей емоційного вигорання у працівників правничих професій. Визначено, що у судових експертів відсутні прояви емоційного вигорання, тоді як у працівників поліції, прокурорів і адвокатів емоційне вигорання знаходиться на стадії формування. Запропоновано низку заходів профілактичного характеру з метою формування психологічної стійкості до впливу негативних чинників професійної діяльності та підвищення загального рівня життєстійкості і ресурсності особистості працівників правничих професій.

СТРЕС ВИМУШЕНОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ ЯК СИТУАЦІЯ ДЕПРИВАЦІЇ ТА ІЗОЛЯЦІЇ, РУСУРСИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ

2024-04-17T17:23:57+03:00

У статті проаналізовано особливості вимушеної міграції як аномальної психосоціальної ситуації, виокремлено особистісні характеристики, що опосередковують визначення статусу обстежуваних як внутрішньо переміщених осіб, описано їхні ресурси подолання стресу. Зазначається, що вивчення психологічних наслідків переживання і ресурсів подолання стресу у ситуації вимушеної міграції є перспективним напрямом наукового дослідження, що дозволить одержати повнішу фактологічну характеристику формування і розвитку посттравматичних порушень особистості.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРУСТРАЦІЙНОЇ ТОЛЕРАНТНОСТІ ОПЕРАТОРІВ СИЛ СПЕЦІАЛЬНИХ ОПЕРАЦІЙ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

2024-05-22T18:51:29+03:00

У статті проаналізовано психологічні особливості бойової діяльності оператора Сил спеціальних операцій, визначено та розкрито психологічні особливості розвитку фрустраційної толерантності операторів через змістовні характеристики структурних компонентів фрустраційної толерантності: емоційно-вольовий, мотиваційно-ціннісний, когнітивно-пізнавальний та поведінковий.

НАРАТИВНА МОДЕЛЬ РОЗВИТКУ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ В УКРАЇНІ

2024-05-24T08:30:17+03:00

Статтю присвячено проблемі розвитку життєвої компетентності особистості засобами наративних практик під час війни в Україні. Авторська модель включає наративну технологію конструювання досвіду, що ґрунтується на низці особистісних запитань і стимулює процес саморефлексії та конструювання життєвих історій у межах наративних практик розвитку життєвої компетентності особистості.

ДІАГНОСТИКА КРИЗОВИХ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ МЕТОДОМ ПОРТРЕТНИХ ВИБОРІВ Л. СОНДІ

2024-04-14T19:17:45+03:00

В статті розкривається проблема діагностики кризових психічних станів методом Л.Сонді. В ході дослідження нами виявлено важливі знаково-цифрові ключі для ідентифікації психічних станів особи із психічною травмою. Результати дослідження охоплюють вибірку у 70 осіб, в яких на момент тестування було виявлено різні кризові психічні стани. Водночас із тестуванням проводилося інтерв’ю із фіксацією динаміки переживань, думок, емоцій і почуттів. Шляхом аналізу було обґрунтовано ідею застосування знаково-цифрових ключів для ідентифікації кризових психічних станів, які можуть бути використані для потреб військових психологів. Перспектива застосування методу Л.Сонді полягає в можливості подальшого винайдення комбінацій ідентифікаційних ключів для психодіагностики кризових психічних станів та можливості масштабування психодіагностики.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВІДБОРУ ПРЕДСТАВНИКІВ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ ПРОФЕСІЙ

2024-05-04T07:43:23+03:00

У статті описано особливості застосування психологічних і психофізіологічних методів обстеження представників екстремальних професій в інтересах їхнього професійно-психологічного добору. При цьому зазначається, що ефективний психологічний добір має мати комплексний характер, відповідати принципам диференційованості (тобто кожна методика має бути спрямована на оцінювання певної психічної функції) та динамічності, а методики, що його складають, мають відповідати вимогам надійності та прогностичності.

АВТЕНТИЧНІСТЬ І САМОРЕАЛІЗАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ В ПРОЦЕСІ ТВОРЧОГО ПОШУКУ

2024-04-29T10:37:02+03:00

Дослідження показало, що феномени автентичності та самореалізації особистості перебувають у взаємозв'язку один з одним, що особливо помітно під час її творчого пошуку. Автентичність, розглянуто переважно як рису або здатність, здебільшого закономірно співвідносилася з особистісними станами, з проявами людини, з характерологічними рисами або з іншими конструктами, що характеризують її. Автентичність, що визначається у будь-якому статусі - чи то риса, чи то здатність, чи то стан, - відіграє у структурі особистості важливу роль, що сприяє самоздійсненню людини, її саморозвитку та самореалізації.

МОВНІ ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ЕМОТИВНОСТІ У ТЕКСТОВОМУ МЕДІАКОНТЕНТІ

2024-05-08T14:07:47+03:00

У статті висвітлено основні мовні засоби вираження емотивності у текстових повідомленнях і зазначено, що вони є важливою складовою вербальної комунікації, потужним засобом впливу на свідомість людини й мотиваційною основою поведінки та діяльності. Розглянуто основні аспекти емотивності як мовного феномену. Наведено приклади емоційних текстових тригерів різної тональності, що застосовуються в соціальних мережах. Акцентовано увагу на розвитку критичного мислення та медіаграмотності населення як превентивного заходу резистентності до деструктивних впливів медіа.