Вісник Національного університету оборони України

АЛГОРИТМІЧНА ВІЙНА: ІНФОРМАЦІЙНІ БУЛЬБАШКИ ЯК ІНСТРУМЕНТ РОСІЙСЬКОЇ АГРЕСІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

2025-08-28T14:56:13+03:00

Стаття присвячена аналізу алгоритмічної війни з використанням інформаційних бульбашок як інструмента російської агресії проти України. Визначено, що соціальні мережі, які у мирний час виконують функцію персоналізації інформаційних потоків, у воєнних умовах трансформуються в потужний механізм маніпулятивного впливу. Алгоритмічні системи сприяють створенню інформаційних бульбашок, які ізолюють користувачів від альтернативних точок зору, формують викривлене уявлення про події та підживлюють емоційно забарвлені наративи.

У статті простежено військовий вимір використання інформаційних бульбашок у структурі алгоритмічної війни, показано їхню роль у поширенні панічних настроїв, формуванні атмосфери недовіри та створенні паралельних інформаційних реальностей на міжнародному рівні. Особлива увага приділяється психологічним і соціальним наслідкам функціонування інформаційних бульбашок у воєнний час, серед яких зростання поляризації суспільства, інформаційне виснаження, підрив стратегічних комунікацій та звуження світогляду молоді. Обґрунтовано, що протидія алгоритмічній війні з використанням інформаційних бульбашок потребує комплексного підходу, який охоплює технологічний, освітній, державний та міжнародний рівні.

ВНУТРІШНІ ДЕТЕРМІНАНТИ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ МОЛОДІ

2025-08-17T12:05:33+03:00

У статті представлено теоретичний аналіз поняття «суб’єктивне благополуччя». найбільш близьких до феномену суб’єктивного благополуччя. Описано гедонічний та евдемонічний підходи як основні, що сформували сучасні дослідження благополуччя. Проаналізовано особистісні детермінанти суб’єктивного благополуччя.

ПСИХОЛОГІЧНА ГОТОВНІСТЬ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНОГО ЛЕГІОНУ ДО ДІЯЛЬНОСТІ В БОЙОВИХ УМОВАХ: ДІАГНОСТИКА СИСТЕМИ СТАВЛЕНЬ І МОТИВІВ

2025-06-05T07:44:54+03:00

У статті проаналізовано результати психодіагностичного дослідження мотивів та системи емоційних ставлень військовослужбовців-легіонерів до різних аспектів дійсності (до актуальних подій сьогодення, до себе, до різних видів діяльності) з використанням модифікованого варіанту проєктивної методики колірних метафор. Визначено прагнення легіонерів пов’язати своє майбутнє з військовою службою та психологічну готовність до військової діяльності у складі інтернаціонального легіону.

СУЧАСНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ КОМУНІКАЦІЙ У ВІЙСЬКОВІЙ ОСВІТІ

2025-08-09T17:50:50+03:00

У статті здійснюється комплексний аналіз сучасних трансформацій комунікацій у системі військової освіти, що зумовлені як технологічними інноваціями, так і соціально-політичними обставинами, зокрема збройною агресією росії проти України. Окремо розглядаються специфіка гібридних та мультимодальних освітніх форматів, проблематика цифрової грамотності та психологічні виклики, які стоять перед учасниками освітнього процесу в умовах підвищеної емоційної напруги. На основі міждисциплінарного підходу стаття висвітлює необхідність реформування педагогічних стратегій і підвищення комунікативної компетентності суб’єктів освітнього процесу як ключового фактора ефективності навчання та бойової підготовки.

ДОСЛІДЖЕННЯ КОРЕКЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ НАСТІЛЬНИХ РОЛЬОВИХ ІГОР В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ ОСОБИСТОСТІ

2025-07-03T09:23:34+03:00

У статті досліджується психокорекційний потенціал настільної рольової гри Dungeons & Dragons у контексті розвитку соціального інтелекту молоді. Розглядається гра як форма ігрової психокорекції, що поєднує елементи наративу, групової взаємодії та рольового моделювання поведінки. Представлено огляд теоретичних підходів до вивчення настільних рольових ігор (НРІ) та емпіричних даних щодо їх впливу на психоемоційний стан, креативність, емпатію й моральне судження гравців. Експериментальна частина дослідження включала порівняння результатів тестування учасників контрольної та експериментальної груп до і після участі в довготривалій кампанії D&D. Використано психодіагностичні методики для оцінки рівня тривожності, депресивності, самооцінки та психологічного добробуту. Кількісний та якісний аналіз результатів засвідчив наявність статистично значущих позитивних змін у психоемоційному стані гравців експериментальної групи, що дозволяє зробити висновок про корекційний та підтримувальний вплив гри. Отримані дані підтверджують доцільність використання НРІ як інструменту групової психокорекції в роботі з молоддю.

ПСИХОЛОГІЯ СПРИЙНЯТТЯ І РОЗУМІННЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ: КОНТЕНТ-АНАЛІЗ ЗАРУБІЖНИХ ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

2025-08-16T10:06:13+03:00

У межах огляду виокремлено два великі напрямки, що існують у психології розуміння мистецтва - об'єктний і суб'єктний. Об'єктний підхід розглядає твори образотворчого мистецтва як якусь особливим чином організовану інформацію, сприйняття і розуміння якої підпорядковані певним схемам. У межах об'єктного напрямку дослідників, як правило, цікавлять ті аспекти реакції людини, що пов'язані з їхніми естетичними оцінками творів мистецтва (подобаються або не подобаються глядачам, здаються гармонійними або ні), а також деякі параметри, що свідчать про успішне опрацювання отриманої візуальної інформації (наприклад, такі, як плинність опрацювання стилю або здатність категоризувати побачену інформацію).

ОСОБЛИВОСТІ НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

2025-08-15T08:27:40+03:00

Introduction. In the context of the current war in Ukraine, it is important to study the psychosocial factors that influence the recovery of military personnel after traumatic events. War involves not only physical losses, but also deep psychological trauma that disrupts a person's basic notions of security, trust, and social connections. One of the most important factors in stabilizing the psycho-emotional state of military personnel after a traumatic event is quality social interaction. Social ties with comrades, family, and community not only provide a basic sense of belonging, but also act as an effective protective mechanism against isolation, post-traumatic disorders, and maladjustment. The need for emotional support and a safe social environment intensifies immediately after a critical event, in particular through physiological mechanisms (activation of affiliative behavior, release of oxytocin, reduction of cortisol). At the same time, individual differences among military personnel in their perception of support and the risks of inadequate or forced socialization in acute phases of stress should be taken into account. That is why the early restoration of interpersonal contact and the organization of interaction in a military environment should be key elements of psychological assistance.

The purpose of the article is to study the peculiarities of providing psychological assistance to servicemen of the Armed Forces of Ukraine after a traumatic event, focusing on the importance of social interaction as a key element of this assistance.

Research methods. The study used the following research methods: analysis and generalization of scientific results from research on the impact of social ties and group support on the process of restoring the mental state of military personnel after a traumatic event.

The scientific novelty of the study lies in the fact that it deepens and refines the theoretical and practical foundations for providing first psychological aid to servicemen of the Armed Forces of Ukraine. The research materials can be used in the professional training of military psychologists for the practical development of their professional competence, as well as in the educational process of higher military educational institutions.

Conclusions and prospects for further scientific research. A critical factor in the recovery of military personnel after experiencing stress and trauma is the system of social connections and interpersonal interaction. Support from comrades and other significant individuals is a powerful protective mechanism that helps to make sense of the experience, reduce feelings of loneliness, and integrate the traumatic event into one's personal history. The phenomenon of shared experience in extreme circumstances forms unique, deep bonds in small military groups, which become the main source of security and trust, and separation from which is perceived as a threat. Direct social interaction, including both verbal (sincere questions, talking through experiences) and nonverbal (tactile contact, supportive gaze) forms of communication, is particularly important in the context of first psychological aid. These elements contribute to “grounding,” distracting attention from negative experiences, strengthening the connection with reality, and reducing internal anxiety through physiological effects (oxytocin release, cortisol reduction). Thus, quality interpersonal relationships are not just an emotional need, but a fundamental basis for the psychological stability and resilience of military personnel, especially after traumatic events. They cushion the effects of stress, help restore basic trust in the world, and are a key resource for effective prevention and treatment of post-traumatic disorders. Prospects for further research lie in the implementation of a program of psychological diagnosis and training in the development of social ties and interpersonal interaction among servicemen of the Armed Forces of Ukraine.

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СУБ'ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ВИКЛАДАЧІВ ЗВО В УМОВАХ ВОЄНОГО ЧАСУ

2025-05-12T14:43:23+03:00

Метою проведеного дослідження було комплексне вивчення метакогнітивних та емоційно-особистісних чинників психологічного благополуччя викладачів. Проведене дослідження підтверджує вихідну гіпотезу і свідчить про те, що особистісні риси, параметри емоційної сфери та метапізнання можуть бути розглянуті як чинники благополуччя. Найвищий рівень суб'єктивного благополуччя у вибірці викладачів виявляється за високих рівнів сформованості метакогнітивних навичок, метакогнітивної включеності та системної рефлексії. Аналіз наведених результатів коваріаційного аналізу із врахуванням взаємодії перемінних дозволяє зробити висновки, що рівень суб'єктивного добробуту викладачів є достовірно вищим за високого рівня індексу позитивних емоцій. Також достовірний ефект мають вищий ступінь відповідальності та організованості (свідомість) і ступінь усвідомленості метакогнітивних навичок, переважання позитивних емоцій і здатність у конструктивній модальності взаємодіяти із власними емоціями, знаходити, за що бути вдячним у складній ситуації, і використовувати із метою розвитку (прийняття і позитивний перегляд). Деструктивний потенціал має високий індекс гострих негативних емоцій.

ОСОБЛИВОСТІ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО ЗРОСТАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З РІЗНИМ БОЙОВИМ ДОСВІДОМ

2025-05-30T18:34:31+03:00

У статті викладено результати дослідження особливостей посттравматичного зростання в умовах війни різних груп військовослужбовців з досвідом участі в бойових діях, які: перебувають у складі бойових підрозділів військових частин; звільнені з полону (примусової ізоляції); проходять реабілітацію. Отримані результати дозволили визначити чинники, що сприяють або перешкоджають посттравматичному зростанню, які варто враховувати під час розробки програм психологічної підтримки, відновлення та реабілітації воїнів, зміцнення їхньої резильєнтності.

ПРОФЕСІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВІДБІР КАНДИДАТІВ НА ВІЙСЬКОВУ СЛУЖБУ ІЗ ЧИСЛА ІНОЗЕМЦІВ ТА ОСІБ БЕЗ ГРОМАДЯНСТВА У ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ

2025-06-01T07:56:39+03:00

Наукова стаття присвячена дослідженню сучасного стану професійно-психологічного відбору у Збройних Силах України, а також світових тенденцій психологічного вивчення в арміях передових країн світу. Проте, вимоги сучасної війни проти України актуалізують необхідність вдосконалення професійно-психологічного відбору з кандидатами з числа іноземців та осіб без громадянства. Для цього здійснено аналіз можливих шляхів вирішення цієї задачі та перспективи подальших досліджень.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВЛЕННЯ ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСУ У МОБІЛІЗОВАНИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІСЛЯ УЧАСТІ В БОЙОВИХ ДІЯХ

2025-08-03T09:28:24+03:00

У статті подано результати дослідження особливостей проявлення посттравматичного стресу у військовослужбовців, призваних на військову службу за мобілізацією, після їх участі в бойових діях. Проведене дослідження підтверджує значну роль особистісних ресурсів, мотивації, емоційної регуляції та професійної підготовки у подоланні наслідків психічної травми, пов'язаної з бойовими діями, та запобіганні посттравматичному стресу у військовослужбовців. Військовослужбовці з різних кластерів, сформованих на основі бойового досвіду та зазнаючи однакової інтенсивності бойових дій, демонструють різне ставлення до пережитого посттравматичного стресу.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРОГРАМИ ТРЕНІГОВОГО КУРСУ «ГОТОВНІСТЬ ДО ВИКЛИКУ: ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗМІЦНЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ»

2025-08-02T10:52:15+03:00

У статті висвітлено структуру та зміст авторської програми тренінгового курсу «Готовність до виклику: психологічне зміцнення військовослужбовця», що інтегрується у систему військово-професійної підготовки особового складу військових формувань. Програма спрямована на підвищення психологічної готовності військовослужбовців до виконання військово-професійних завдань. Тренінг націлений на розвиток стресостійкості, саморегуляції, мотивації та психологічної стабільності в умовах бойових дій.

ДЕТЕРМІНАНТИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ ФАХІВЦІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИЛ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

2025-07-04T15:08:52+03:00

У статті здійснено аналіз та систематизацію соціально-психологічних детермінант професійної деформації військових психологів Сил безпеки та оборони України в умовах воєнного стану. На основі огляду наукових досліджень запропоновано авторську класифікацію цих детермінант, виокремлено їх групи та визначено напрямки подальших емпіричних досліджень.

УСВІДОМЛЕНА САМОРЕГУЛЯЦІЯ ТА НАВЧАЛЬНА ЗАЛУЧЕНІСТЬ ЯК РЕСУРСИ СУБ'ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЗДОБУВАЧІВ

2025-06-02T11:28:16+03:00

Представлено результати емпіричного дослідження у межах актуальної проблеми пошуку психологічних ресурсів суб'єктивного благополуччя. Теоретичним підґрунтям є ресурсний підхід до вивчення усвідомленої саморегуляції досягнення цілей. Встановлено, що рівень розвитку усвідомленої саморегуляції та рівень навчальної залученості роблять значущий внесок у підтримання суб'єктивного благополуччя здобувачів в освітньому середовищі ЗВО. Отримано нові дані про те, що загальний рівень розвитку усвідомленої саморегуляції та окремі регуляторні компетенції (планування, моделювання, програмування, оцінювання результатів) є медіаторами впливу залученості на суб'єктивне благополуччя здобувачів. Розширюючи розуміння детермінант суб'єктивного благополуччя здобувачів, отримані результати надають нові арґументи на користь раніше розвиненого уявлення про те, що усвідомлена самореґуляція як метаресурс не лише робить внесок в успішність розв'язання різноманітних життєвих проблем, а й посилює вплив на неї інших психологічних ресурсів. Результати дослідження обґрунтовують продуктивність психолого-педагогічних інтервенцій, спрямованих на розвиток усвідомленої саморегуляції та підтримання навчальної залученості як значущих ресурсів суб'єктивної задоволеності освітнім середовищем юнацького віку.

ОСОБИСТІСНІ РЕСУРСИ ЯК ЧИННИКИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ НА РОБОТІ ТА ТРУДОВОЇ МОТИВАЦІЇ

2025-05-26T17:17:26+03:00

Незважаючи на неухильно зростаючу в останні роки популярність досліджень як особистісних ресурсів, так і професійної мотивації, спроб простежити їхній незалежний внесок у психологічне благополуччя і характер їхньої взаємодії між собою та з організаційними чинниками (особливості праці та організаційного клімату, описані в моделях job demands-resources і в теорії самодетермінації) у науковій психології дотепер не було зроблено. У сучасних дослідженнях мотивація конкретної діяльності, як правило, вивчається у відриві від стабільних особистісних характеристик. Дослідження у межах теорії самодетермінації практично не зачіпають тему особистісних ресурсів, за винятком загальних каузальних орієнтацій. Також у дослідженнях не враховується, що роль особистісних ресурсів у здійсненні трудової діяльності частково визначається також якісними характеристиками трудової мотивації (чи є остання внутрішньою або зовнішньою).

АКЦЕНТУАЦІЯ ОСОБИСТОСТІ ЯК ЧИННИК ПСИХОЛОГІЧНОЇ АДАПТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-05-27T19:27:45+03:00

Акцентуація особистості зумовлює характер та особливості процесу адаптації здобувачів. Виявлено типи акцентуацій особистості, які є в умовах ЗВО: адаптивними (астенічна); відносно адаптивними (шизоїдна, гіпертимічна, психастенічна); і неадаптивними (паранойяльна, депресивна, істероїдна, експлозивна), тобто пов'язані з високим ризиком дизадаптації на перших курсах навчання. У період адаптації у здобувачів із шизоїдною, депресивною та експлозивною акцентуаціями переважають депресивні ситуативні реакції, тоді як у здобувачів із психастенічною та гіпертимною акцентуаціями переважає ситуативна тривожність. Для особистостей з істеричною та паранояльною акцентуаціями характерний тривожно-депресивний тип реагування. Прогностично несприятливим для адаптації здобувача у ЗВО є тривожно-депресивний тип реагування та схильність до ситуативних депресивних реакцій у ситуації стресу. Краще за інших адаптуються здобувачі, для яких характерна помірна ситуативна тривожність у стресових ситуаціях, що діє як мобілізуючий чинник. Наявність тривожності як риси

ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ ДО ЕКСТРЕМАЛЬНИХ СИТУАЦІЙ ЗАСОБАМИ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ

2025-06-03T10:23:21+03:00

У статті розглянуто результати дослідження психологічної підготовки студентів-психологів до ситуацій особистого ризику за допомогою спеціально організованого тренінгу із застосуванням віртуальної реальності. Як виявилось, існує взаємозв'язок між мотивацією до діяльності в екстремальних умовах та особистісними ресурсами: прямий взаємозв'язок із ресурсом «досягнення» і зворотний - із рівнем ризику. Розроблений ВР-тренінг актуалізує ці ресурси. Підвищення досягнень забезпечується тим, що респонденти успішно виконують завдання в екстремальних ситуаціях, модельованих у ВР. Зниження ризику забезпечується адаптацією в процесі тренінгу до екстремальних ситуацій. Після тренінгу у випробовуваних експериментальної групи достовірно знизився рівень депресії та підвищилися мотиваційний та емоційний компоненти готовності до дій в екстремальній ситуації. Для підвищення мотивації до діяльності в екстремальному середовищі необхідно підвищувати ресурс «досягнення», а для ресурсу «ризик» потрібно домогтися зміни його на усвідомлене ставлення до ситуації. Технології віртуальної реальності підтвердили свою ефективність для підвищення особистісних ресурсів і підготовки студентів-психологів до діяльності в екстремальних умовах.

СУБ'ЄКТИВНА ОЦІНКА СИТУАЦІЇ ТА АДАПТАЦІЙНА ГОТОВНІСТЬ ЯК ЧИННИКИ АДАПТАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ДО НАВЧАННЯ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2025-06-04T10:30:41+03:00

Вираженість різних компонентів досліджуваних параметрів відображає складну картину процесу академічної адаптації здобувачів до освітнього середовища ЗВО (значно вищий рівень комунікативного і мотиваційного компонентів і нижчий - психофізіологічного; вища вираженість соціально-психологічного компонента адаптаційної готовності та нижча - психологічного; вищий рівень значущості взаємовідносин порівняно зі ставленням до діяльності). Найсильнішими чинниками академічної адаптації є значущість взаємодій з адміністрацією та однокурсниками, з якими склалися гарні та погані стосунки, і значущість лекційних занять. Прямим чинником адаптаційної готовності є її психологічний компонент. Адаптаційна готовність здобувачів дещо менше пояснює загальну академічну адаптацію. Проте вона є посередником зв'язку значущості ситуацій та адаптації. Як відносно стабільне утворення адаптаційна готовність може виконувати роль амортизатора у системі відносин в освітньому середовищі. Тому отримані результати може бути використано для соціально-психологічного супроводу академічної адаптації здобувачів на різних її рівнях.

ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ЖІНОК-ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВИЦЬ

2025-07-04T15:06:50+03:00

Психологічна реабілітація жінок-військовослужбовиць, які беруть участь у сучасних воєнних конфліктах, є одним із ключових і водночас складних напрямів сучасної військової психології. Жінки, залучені до виконання службово-бойових завдань, стикаються з унікальним комплексом стресорів, що включають не лише загальновійськові психологічні навантаження, але й специфічні виклики, пов'язані з гендерними аспектами служби в мілітаризованих структурах. У статті розглядаються теоретичні засади, методологічні підходи та практичні аспекти організації системи психологічної реабілітації, що враховують фізіологічні, психологічні та соціальні характеристики жінок-військовослужбовиць.

ПСИХОЛОГІЧНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЗДОБУВАЧІВ ЗВО У КОНТЕКСТІ НАДАННЯ ЇМ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ

2025-05-29T20:59:56+03:00

У статті презентується типологія психологічного благополуччя здобувачів і визначення мішеней психологічної допомоги їм залежно від належності кожного до певного типу. Психологічна допомога, спрямована на підвищення рівня благополуччя здобувачів, має вибудовуватися з врахуванням виявленої типології, на основі вивчення та розвитку сильних сторін особистості як ресурсів психологічного благополуччя. Основними мішенями допомоги можна вважати розвиток системи ментальних ресурсів здобувачів, побудову індивідуальної траєкторії розвитку, актуалізацію особистісного потенціалу, розширення соціальної мережі допомоги, розвиток суб'єктного контролю ситуації.

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВІВ ПТСР У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

2025-07-03T09:28:13+03:00

У статті аналізуються основні критерії діагностики посттравматичного стресового розладу. Узагальнені психологічні наслідки для психічного здоров’я, які виникають у людини в результаті переживання травматичних подій. Описано емпіричне дослідження проявів ПТСР у військовослужбовців, обґрунтовано підбір методик для їх діагностики. Подано аналіз та інтерпретацію діагностики особливостей проявів ПТСР.

АСЕРТИВНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: ПРОБЛЕМА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ В ІСТОРИЧНОМУ РАКУРСІ

2025-08-04T20:26:34+03:00

Стаття присвячена аналізу асертивності як спроможності людини не залежати від зовнішніх впливів та оцінок, самостійно регулювати власну поведінку та відповідати за неї. Акцентується, що асертивна людина характеризується високим рівнем мотивації досягнення успіху, має стійку потребу у досягненні високих результатів у будь-якій справі, у прагненні зробити роботу швидко, якісно й на високому рівні. Ці якості в особистості мають генералізований характер і виявляються у будь-якій ситуації, незалежно від характеру її змісту. Напрямок прояву асертивності визначається ціннісними орієнтаціями людини.

САМОРЕГУЛЯЦІЯ ЯК ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН

2025-05-28T14:28:46+03:00

У статті розглянуто сутність саморегуляції особистості як складного інтегративного феномену. Здійснено огляд концепцій і поглядів вітчизняних та зарубіжних науковців на механізми саморегуляції, починаючи від біологічних теорій й закінчуючи психологічними концепціями регуляції психічних станів. Висвітлено аспекти досліджень ціннісно-смислових утворень як базових якостей особистості, що спрямовують та регулюють її активність. Проаналізовано етапи становлення саморегуляції особистості в системі її інтеграції: базальну емоційну саморегуляцію, вольову і ціннісну саморегуляцію та системи й типи психічної саморегуляції: поточну, ситуативну і довгострокову. Зазначено, що психічна організація людини є цілісною і проявляється у певних взаємозв’язках фізіологічних та емоційних реакцій, когнітивних процесів, поведінки й інших характеристик її психічної діяльності. Підкреслено, що вирішальним чинником оптимізації психічного стану особистості є її внутрішні ресурси й уміння керувати собою.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ “ОБРАЗУ ПЕРЕМОГИ” У СВІДОМОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПІД ЧАС ВІДСІЧІ РОСІЙСЬКОЇ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ

2025-05-31T09:11:27+03:00

У статті висвітлено “образ Перемоги” як фактор формування та підтримання внутрішньої мотивації військовослужбовців для виконання завдань за призначенням в умовах війни. Розроблено методологічні засади щодо його формування у свідомості українських військовослужбовців та створено на цій основі комунікативну модель для суб’єктів проведення внутрішньо-комунікаційної роботи у Збройних Силах України.