Вісник Національного університету оборони України

СУЧАСНИЙ ІМІДЖ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬКОВИХ В УМОВАХ ВІЙНИ

І. Абакіна — 2023-11-28

У статті здійснено аналіз сучасного іміджу українських військових в умовах війни, визначено його вплив на різні аспекти суспільного життя, охарактеризовано основні прийоми та психотехнології іміджування військових в медіапросторі.

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ КОНФЛІКТОЛОГІЧНОЇ СТІЙКОСТІ СТУДЕНТІВ

І. Вахоцька — 2023-11-28

На тлі наслідків самоізоляції та обмежень реального спілкування актуальним є дослідження стійкості до конфліктів як характеристики соціального самовизначення. Вивчення психологічних чинників конфліктостійкості надає можливість створити науково обґрунтовані програми з її формування у студентів. У статті презентовано результати впливу вираженості стресу, агресії, емпатії, асертивності на конфліктостійкість студентів.

ЮНАЦЬКА АГРЕСИВНІСТЬ В НЕВИЗНАЧЕНОМУ СЬОГОДЕННІ

І. Галян — 2023-11-28

У статті представлені результати дослідження агресивних проявів у ранній юності. Не виявлено суттєвих відмінностей між хлопцями та дівчатами у формах прояву агресії, що є наслідком зміщення соціальних ролей. Діагностовано додатну кореляцію ситуаційної тривожності з «підозрілістю», спричиненою загостреним у ранній юності почуттям справедливості, та особистісної тривожності з негативізмом – формою психозахисту на шляху до самоствердження. Вказано на необхідності дослідження агресивності як механізму психологічного захисту в ранній юності.

ДИСКУРСИВНІ КОНТЕКСТИ ФОРМУВАННЯ ЖИТТЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ ПІД ЧАС ВІЙНИ

К. Гуцол — 2023-11-28

Статтю присвячено дослідженню особливостей впливу соціокультурних дискурсів на розвиток життєвої компетентності української молоді під час війни. Виокремлено провідні і допоміжні дискурсивні контексти як передумови постановки та розв’язання особистістю власних життєвих задач в кризових умовах, пов’язаних з російським воєнним вторгненням в Україну.

ПСИХОЛОГІЧНІ БАР’ЄРИ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ КУРСАНТАМИ ВВНЗ

І. Жукович — 2023-11-28

Статтю присвячено вивченню психологічних бар’єрів у процесі вивчення англійської мови курсантами ВВНЗ. У статті аналізуються підходи до розуміння понять «психологічний бар’єр».

Проаналізовані показники респондентів дали змогу визначити дві категорії психологічних бар’єрів з якими найчастіше зіштовхуються курсанти в Україні. Це – психологічні (психолого-емоційне виснаження курсанта, психологічний тиск, розсіяна концентрація уваги, страх, проблеми адаптації, зневіра, різний рівень мотивації (залежно від курсу), невдалий попередній досвід вивчення мови на курсах чи з репетитором); лінгвістичний (низький лексичний запас, необізнаність в граматичній структурі іноземної мови, складність аудіювання.

Встановлено було також, що психологічними бар’єрами виступають такі чинники, як: низький рівень самопідготовки, більша кількість стресових ситуацій для всіх учасників освітнього процесу, вищий рівень зацікавленості у спеціальних військових предметах, неможливість відвідувати додаткові мовні курси через їх високу вартість або розпорядок дня. Подальші наші дослідження вбачаємо у вивченні психологічних бар’єрів на кожному курсі нарізно й глибше, розробленні алгоритму дій викладача у разі виникнення повторних чи нових бар’єрів, опрацюванні спеціальних заходів, які зосереджені на підвищенні мотиваційної складової навчання курсантів

ПРОТИДІЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНИМ ВПЛИВАМ РФ В УМОВАХ ВІЙНИ

Н. Іванова — 2023-11-28

У статті виокремлено, обґрунтовано й охарактеризовано пріоритетні психологічні аспекти формування системи протидії інформаційно-психологічним впливам рф в умовах повномасштабної збройної агресії проти України.

ГЛИБИННО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РУЙНІВНОЇ ПОВЕДІНКИ ОСОБИСТОСТІ

І. Калашник — 2023-11-28

Стаття присвячена огляду наукових концепцій щодо проблеми впливу деструктивних тенденцій психіки на поведінку субє’кта. Увага акцентується на деструктивних тенденціях психіки які знаходять свій вияв у агресивності, аутоагресивності, різних форм самоушкодження тощо. Розкрито суть феномена психологічної смерті і його глибинно-психологічних витоків які пов'язані з травмівним досвідом дитинства. Доведено, що на формування деструктивних (руцнівних) тенденцій має вплив базальна тривога, яка актуалізує мортідні тенденції. Встановлено взаємозв’язок руйнівних тенденцій з об’єктними відношеннями, що виявляється у негативізмі щодо оточуючого світу та самого себе.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ УМОВИ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ У ПЕДАГОГІЧНОМУ ВИШІ

О. Козак — 2023-11-28

У статті представлено організаційні умови навчання студентів з особливими освітніми потребами у педагогічних ЗВО. Зазначається, що у педагогічних ЗВО формується цілісна система організаційних умов, які забезпечують доступність вищої освіти для осіб з особливими освітніми потребами, що містить створення центрів/відділів або наділення наявних спеціалістів додатковим функціоналом із супроводу процесу навчання цієї категорії осіб. Наявність організаційних умов у педагогічних ЗВО забезпечує можливості для реалізації інклюзивної освіти на практиці, що підтверджується позитивною тенденцією збільшення чисельності абітурієнтів з особливими освітніми потребами.

PROBLEMS OF SELF-AWARENESS AMONG YOUNG PEOPLE WITH ADDICTIVE BEHAVIOR (ON THE EXAMPLE OF TOBACCO SMOKING)

С. Костю — 2023-11-28

Вступ. Експерти ВООЗ вважають тютюнопаління «педіатричним» захворюванням, і, якщо лікарі багато уваги приділяють профілактиці вірусних інфекційних захворювань, то про смертельний ризик цієї епідемії мало хто говорить. Епідемія поширюється шляхом реклами і пропаганди, на які тютюнові компанії витрачають величезні кошти. Тому важливим аспектом нашого дослідження стало вивчення психологічних характеристик, особливо самосвідомості юнацтва з адиктивною поведінкою, яка проявляється саме в тютюнопалінні.

Теоретичне підгрунтя. Адиктивна поведінка юнаків розглядається як одна з форм девіантної поведінки, що виражається в прагненні до відходу від реальності шляхом зміни свого психічного стану за допомогою прийому психоактивних речовин. Самосвідомість юнацтва з адиктивною поведінкою має свої особливості і саме на виявлення цих особливостей спрямоване наше дослідження.

Відсутність спеціальних знань і навичок здорового способу життя, а також своєчасних соціально адаптивних стратегій поведінки в дорослої частини населення - батьків, педагогів, - не дозволяє їм надавати результативну виховну дію, психологічну та соціальну підтримку. Стрімке зростання кількості учнівської молоді з адиктивних поведінкою і висока соціальна значущість проблеми характеризує вивчення даного питання як одного з центральних у сучасній психолого-педагогічній літературі, що й зумовило вибір теми дипломного дослідження

Методи дослідження. У дослідженні, метою якого було дослідити особливості психологічних характеристик юнаків з адиктивною поведінкою (на прикладі тютюнопаління), протестовано учнів 11 класів Ужгородського ліцею у кількості 60 осіб. Процедура дослідження була спрямована на емпіричне вивчення саме психологічних характеристик структурних компонентів самосвідомості юнаків. Вибірку склали дві групи досліджуваних: 1 група – учні 11-х класів, які не палять, 2 група – учні, які палять більше одного року.

У ході дослідження був використаний наступний психометричний інструментарій:

1. Методика дослідження самооцінки особистості та визначення індексу задоволення собою (спрощена версія Q – сортування В. Стефенсона).\

2. Авторський тест-опитувальник (Самовідношення).

3. Методика оцінки рівня ситуативної та особистісної тривожності (Ч.Д. Спілберга).

Результати дослідження. Отже, з отриманих нами результатів дослідження можна констатувати наступне: показники особистісної тривожності учнів обох груп досліджуваних набагато вищі від показників ситуативної тривожності. Зокрема, в учнів, які палять, спостерігаємо підвищені показники високого рівня (65%). Показники ситуативної тривожності теж достатньо високі, зокрема, високий рівень тривожності учнів, які палять - 60%. Це є негативне явище, яке може позначитися на майбутній професійній діяльності юнаків та у встановленні взаємовідносин з оточуючими.

Аналізуючи результати емпіричного дослідження психологічних характеристик юнаків з адиктивною поведінкою (на прикладі тютюнопаління) слід зазначити, що загальний відсоток відхилень від норми (реалістичного рівня самооцінки) в групі досліджуваних, які палять переважає. Для даної групи досліджуваних, на відміну від однолітків характерним є заниження самооцінки, що говорить або ж про справжню або про «захисну» невпевненість у собі, яка допомагає відхилитися від відповідальності, та виправдовує небажання докладати зусиль.

Висновки. Юнаки, які палять схильні визнавати деякі свої якості, їх унікальність, в той же час відбувається недооцінка інших якостей, що негативно впливає на здатність сприймати раціональну критику у свою адресу. У досліджуваних спостерігаємо підвищені показники високого рівня особистісної та ситуативної тривожності. Такі показники погано впливають на життєдіяльність старшокласників, на їх здатність встановлювати стосунки, самостійно приймати рішення, а також впливає на вибір будь-якої ситуації, що супроводжується внутрішньоособистісними конфліктами та призводить до конфліктів з оточуючими.

Отже, за допомогою проведення заходів діагностики та профілактики адиктивної поведінки у навчальному закладі, необхідно формувати тенденцію до зменшення кількості учнів, які палять. Необхідно створити спеціальні умови для усунення факторів адиктивної поведінки; роз’яснити сутність і зміст впливу на організм людини тютюну; сформувати навички відмови від пропозицій тютюнопаління.

Перспективами подальших досліджень є розробка програми соціально-педагогічної профілактики адиктивної поведінки юнацтва.

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ НАРАТИВНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ОПЕРАТОРІВ СЛУЖБИ ПІДТРИМКИ В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ

О. Краєва — 2023-11-28

Статтю присвячено дослідженню психологічних змін у наративній ідентичності операторів служби підтримки під впливом екстремальних умов. Поряд із представленим теоретичним аналізом складових наративної ідентичності, репрезентовано результати емпіричного дослідження, вибірка якого включала 41 респондента. Висвітлено аспекти потенційних змін наративної ідентичності операторів служби підтримки в екстремальних умовах крізь констатацію показників особистого самонаративу. Дослідження здійснено в онлайн форматі, за допомогою гугл-форм. Зафіксовано прямий кореляційний зв’язок між підвищенням рівня тривожності респондентів та схильністю ізолювання певного досвіду під час перебігу екстремальних умов; зворотній кореляційний зв’язок між високим рівнем особистісної тривожності та здатністю до саморозуміння. Констатовано персональні наративи операторів служби підтримки, які транслюють відсутність достатньої чуттєвої та логічної наповненості, що засвідчує наявність травмівного досвіду, пов’язаного з певними переживаннями в екстремальних умовах.

ВКЛАД УКРАЇНСЬКИХ ВЧЕНИХ У ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ПСИХОЛОГІЧНОГО І ПРОФЕСІЙНОГО ЗДОРОВ’Я ФАХІВЦІВ

К. Кривда — 2023-11-28

Суттєвим доробком українських вчених у проблему вивчення професійного здоров’я фахівців є визначення особливостей психологічного забезпечення професійного здоров’я в умовах пандемії та війни. Науковцями представлено методи психодіагностики, психологічні технології підтримки, збереження і відновлення професійного здоров’я фахівців та можливості особистісного зростання на різних етапах професіогенезу.

ОСОБЛИВОСТІ ОБРАЗУ СВІТУ У ЧАСОВОМУ КОНТИНІУМІ У МОЛОДІ З РІЗНИМ ДОСВІДОМ УЧАСТІ У ВОЛОНТЕРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Ю. Кузьменко — 2023-11-28

У статті виявлено значущі відмінності образу світу у сьогоденні та у майбутньому. Образ «Світ через 5 років» - позитивний, характеризується як осмислений, активний, справедливий і надійний. Встановлено зв'язок характеристик образу світу із базисними переконаннями, насамперед зі сприйняттям справедливості світу. Доведено позитивну роль участі студентської молоді у волонтерській діяльності для формування позитивного образу світу.

РОЛЬ ПОВІТРЯНОДЕСАНТНОЇ ПІДГОТОВКИ У ФОРМУВАННІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ ДО ВИКОНАННЯ БОЙОВИХ ЗАВДАНЬ

С. Мордвінов — 2023-11-28

Формування, підтримання, в разі потреби – відновлення морально-психологічного стану військовослужбовця є надважливими складовими системи індивідуальної підготовки військовослужбовців усіх категорій. Фаховий рівень, фізична витривалість і психологічна здатність військовослужбовців мають значення лише в разі готовності до їх застосовування на полі бою. У статті розглянуто роль та місце повітрянодесантної підготовки як одного з курсів у комплексному підході до надання знань, навичок та вмінь за фахом у загальній фізичній та психологічній підготовці.

ВПЛИВ ІНДИВІДУАЛЬНОГО СПРИЙНЯТТЯ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ ТА САМОКОНТРОЛЮ НА РОЗВИТОК ПСИХІЧНИХ СТАНІВ ОСОБИСТОСТІ

Н. Науменко — 2023-11-28

У статті за результатами теоретичного аналізу встановлено, що індивідуальне сприйняття життєвих ситуацій та самоконтроль зумовлюють розвиток як позитивних так і негативних його компонентів. Успішне розв’язання кризових ситуацій – це прогрес у розвитку особистості, можливостей особистісного зростання; неповне або незадовільне розв’язання кризи – це загроза її гармонійному функціонуванню, подальшому розвитку негативних психічних станів.

ТРЕНІНГ РОЗВИТКУ УПРАВЛІНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ СЕРЖАНТІВ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Н. Нестеренко — 2023-11-28

У статті розглянуто тренінгову програму розвитку управлінської культури сержантів Сухопутних військ Збройних Сил України, розроблену на основі вихідних положень генетико-моделюючого методу розвитку інновацій, засадах когнітивно-поведінкової, аксіологічної психології та позитивної психотерапії. Програма тренінгу сприяла збільшенню інтересу сержантів до особистого розвитку, що може позитивно вплинути на їхню самоактуалізацію та поліпшити професійну компетентність. Серед сержантів, які брали участь у тренінгу, спостерігалося збільшення зацікавленості у взаємодії з колегами та іншими особами, що сприяло поліпшенню комунікації та співпраці.

СТРАТЕГІЧНІ КОМУНІКАЦІЇ У ПОСТСУЧАСНИХ ДЕМОКРАТІЯХ

В. Осьодло — 2023-11-28

Державні органи відповідають за стратегічні комунікації й стратегічні наративи, приймаючі їх інструментально та операціонально. Однак смислове ядро стратегічних наративів зароджується поза межами їх у життєвому світі мережевого суспільства. Побудова стратегічних комунікацій як відкритої системи надає стійкості та сталого розвитку у мережево-цифровому соціальному середовищі, особливо під час війни.

ЗНАЧУЩІСТЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПОНЕНТИ В ІНФОРМУВАННІ НАСЕЛЕННЯ ДЕОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ УКРАЇНИ

О. Паливода — 2023-11-28

В статті виокремлено психологічну компоненту інформування населення деокупованих територій України, яка забезпечуватиме підвищення ефективності комунікації з даною категорією осіб. Розглянуто алгоритм конструктивного інформування населення деокупованих територій та пріоритетні принципи його реалізації.

ПРОФЕСІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВІДБІР ТА ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА ЯК ЧИННИКИ ПРОФІЛАКТИКИ САМОГУБСТВ СЕРЕД ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ПРИЗВАНИХ ЗА МОБІЛІЗАЦІЄЮ

А. Романишин — 2023-11-28

У статті розглянуті основні чинники, що сприяють скоєнню самогубств військовослужбовцями призваними за мобілізацією і беруть участь у бойових діях та представлені рекомендації щодо їх профілактики шляхом якісної організації та проведення заходів професійно-психологічного відбору та занять із психологічної підготовки, розроблені на підставі аналізу досвіду російсько-української війни, особистого досвіду авторів та результатів опитування військовослужбовців.

МОДЕЛІ ПОВЕДІНКИ СТУДЕНТІВ У СИТУАЦІЯХ КОГНІТИВНОГО ДИСОНАНСУ ЯК НАСЛІДКУ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ МЕДІАПЕРЦЕПТИВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

О. Сафін — 2023-11-28

У статті представлено результати емпіричного дослідження, що розкривають роль окремих особистісних якостей у виборі певних патернів поведінки у ситуаціях когнітивного дисонансу у результаті негативного впливу медіаперцептивної комунікації. Встановлено, що певне співвідношення таких якостей особистості, як самооцінка, тривожність і локус контролю є основоположними предикторами у виборі конструктивної або деструктивної стратегій поведінки у ситуації когнітивного дисонансу.

ПОДОЛАННЯ НАСЛІДКІВ БОЙОВОГО СТРЕСУ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ – УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ ШЛЯХОМ ПСИХОСОЦІАЛЬНОГО ВІДНОВЛЕННЯ

Т. Смірнова — 2023-11-28

У статті розглянуто особливості психосоціального відновлення військовослужбовців після їх відведення з району активних бойових дій. Проаналізовано можливості комплексного підходу до надання психологічних та інших видів послуг військовослужбовцям та членам їх сімей у рамках пілотного проекту Міністерства оборони України та Міністерства соціальної політики України. Розглянуто важливість психосоціального відновлення для успішної реадаптації сімей військовослужбовців. Апробовано програму комплексної психосоціальної підтримки військовослужбовців та проаналізовано її результати.

Зміст статті покликаний спонукати до створення та надання якісного пакету послуг психосоціального супроводу військовослужбовців і ветеранів на етапі виходу з районів ведення бойових дій. У статті надано рекомендації щодо підвищення ефективності психосоціальної підтримки та психологічної допомоги зазначеної категорії осіб.

ПСИХОКОРЕКЦІЙНА СКЛАДОВА АВТОРСЬКОЇ ПСИХОТЕХНОЛОГІЇ РОЗВИТКУ СТРЕСОСТІЙКОСТІ КОРАБЕЛЬНОГО ФАХІВЦЯ

О. Сорока — 2023-11-28

У статті презентовано психокорекційну складову авторської психотехнології розвитку стресостійкості корабельного фахівця та результати її експериментальної верифікації. За результатами проведеної роботи стійкість до джерел стресу учасників експериментальної групи статистично значущо перевищила стійкість до стресу учасників контрольної групи. Також показники стресостійкості експериментальної групи статистично значущо зросли від першого до повторного тестування. Таким чином, у результаті проведеної роботи вдалося підвищити рівень стійкості до стресу та його джерел в учасників експериментальної групи. Також дослідження показало чутливість розробленої методики до вивчення динаміки досліджуваних перемінних під впливом психокорекційних заходів.

ПРОПАГАНДА ЯК ЗАСІБ МАНІПУЛЯЦІЇ В УМОВАХ ВІЙНИ

Л. Тютюнник — 2023-11-28

У статті розглянуто основні методи пропаганди, які застосовуються для психологічного тиску та маніпулювання населенням з боку ворога. Проаналізовано деструктивні наслідки інформаційного впливу. Акцентовано, що засоби масової інформації є невід’ємною складовою існування сучасного соціуму і суттєво впливають на формування світогляду та мотиваційно-ціннісну сферу особистості. Надано рекомендації щодо виявлення руйнівної інформації та розвитку психологічної стійкості щодо її впливу.

ЕКСТРЕНА ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА ПОСТРАЖДАЛИМ ВНАСЛІДОК РАКЕТНОГО УДАРУ ПО ТЦ «АМСТОР» У МІСТІ КРЕМЕНЧУЦІ

М. Фомич — 2023-11-28

У статті на основі узагальнення практичного досвіду розкрито специфічні особливості надання екстреної психологічної допомоги постраждалим внаслідок ракетного удару по ТЦ «Амстор» у місті Кременчуці. Описано сили та засоби, що залучались до ліквідації терористичної атаки, охарактеризовано етапи надання екстреної психологічної допомоги постраждалим психологами ДСНС України, до яких можна віднести: організаційний етап, етап створення атмосфери довіри, діагностичний етап, терапевтичний та рекомендаційний етапи. На підставі аналізу психологічних особливостей постраждалих виокремлено основні способи психічного реагування постраждалих на терористичний акт, що охоплюють порушення в афективній, когнітивній та поведінкових сферах. У науковій розвідці також розглянуто найбільш доцільні методи психологічного діагностування постраждалих в екстремальних умовах надзвичайної ситуації, принципи психологічного сортування та надання психологічної допомоги. Серед найбільш дієвих методів психологічних інтервенцій авторами виділено такі: індивідуальний дебрифінг, дихальні та комунікативні техніки, десенсибілізація почуттів за допомогою образів. Заслуговує на увагу проведений у роботі аналіз факторів, що ускладнювали процес надання психологічної допомоги постраждалим на базі міської лікарні: значна кількість людей та побутова невпорядкованість місць для їхнього перебування; індукуванням постраждалих та їх рідних один на одного своїх емоцій; наявність великої кількості працівників засобів масової інформації.

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ СУБ’ЄКТИВНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

А. Харитинський — 2023-11-28

Психологічні чинники суб’єктивного благополуччя детермінують задоволення військово-професійною діяльністю та життям в цілому. Метою статті є визначення психологічних чинників суб’єктивного благополуччя військовослужбовців. Встановлено, що суб’єктивне благополуччя відображено відчуттям цінності, осмисленості, змістовної наповненості життя, безумовним прийняттям себе та розкриттям свого потенціалу, суб’єктивним визнанням значущості досягнень у різних сферах.