Вісник Національного університету оборони України

ПСИХОМЕТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ШКАЛИ ВИРАЖЕННЯ ГНІВУ Ч. СПІЛБЕРГЕРА: ДІАГНОСТИКА В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Надія Алексіна — 2025-06-25

Представлено скорочену українськомовну версію Шкали вираження гніву з 11 пунктів, проаналізовані її психометричні переваги та обмеження. Методика дозволяє оцінити стан гніву за чотирма параметрами: проявлений гнів, прихований гнів, контроль над гнівом і загальна оцінка вираження гніву. Зібрані емпіричні дані 786 осіб різного віку. Підтверджено достатню внутрішню узгодженість, високу ретестову надійність, дискримінативну здатність, структурну та конвергентну валідність шкали.

ФОРМУВАННЯ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ У ФАХІВЦЯ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Віктор Алещенко — 2025-06-25

У статті розкрито формування компетентностей у фахівця соціальної роботи у Збройних Силах України в умовах війни. Компетентність розглядається як цілісне інтегративне особистісне утворення, сукупність соціальних знань, умінь, цінностей, досвіду, що забезпечують гармонійну взаємодію людини в погонах і суспільства. Висвітлено особливості соціальної роботи як прикладної діяльності у Збройних Силах України.

Встановлено, що специфічні особистісні властивості соціального працівника, які необхідні йому для здійснення успішної професійної діяльності в умовах війни, тотожні характеристикам і основним компонентам соціальної компетентності. Розроблено пропозиції щодо формування професійної компетентності соціального працівника у Збройних Силах України.

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТВОРЧОГО ПОШУКУ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКІВ У КОНТЕКСТІ ДЕВІАНТНИХ СТЕРЕОТИПІВ ПОВЕДІНКИ

Анжела Бабаджанова — 2025-06-25

Дослідження спрямоване на аналіз особливостей творчого пошуку підлітків із девіантною поведінкою та визначення можливостей використання мистецької діяльності для психологічної корекції. У роботі розглядається зв’язок між когнітивними та емоційними особливостями таких підлітків та їхньою творчою активністю. У дослідженні використано комплексний підхід, що включав психологічний аналіз художньої творчості, асоціативні та проєктивні методики (малюнкові тести, аналіз спонтанних асоціацій), а також кількісні та якісні методи оцінки творчого мислення. Для статистичного аналізу застосовано методи кореляційного аналізу, порівняльного аналізу між групами (підлітки з девіантною поведінкою та без неї) та факторний аналіз. Дослідження показало, що підлітки з девіантною поведінкою демонструють специфічні риси творчого мислення, зокрема схильність до нестандартних асоціацій, емоційно насиченої образності та символічних форм самовираження. Водночас їхня художня творчість містить ознаки внутрішнього конфлікту та емоційного дистресу. Виявлено, що арт-терапія та інтеграція творчої діяльності в освітній процес сприяють зниженню рівня тривожності та агресивності в цієї групи підлітків. Отримані результати підтверджують ефективність використання мистецьких методик у роботі з підлітками з девіантною поведінкою. Арт-терапія може слугувати інструментом емоційної регуляції та розвитку особистісних ресурсів. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на розширенні вибірки, аналізі нейропсихологічних аспектів творчого мислення та розробці інтегрованих програм психологічної підтримки на основі мистецької діяльності.

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОФІЛІ ПРАВООХОРОНЦІВ (ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЗАСТОСУВАННЯ ОПИТУВАЛЬНИКА ВЕЛИКОЇ ПЯТІРКИ)

Вадим Барко — 2025-06-25

Стаття присвячена проблематиці вивчення й аналізу індивідуально-особистісних психологічних профілів працівників поліції, отриманих на основі багаторічного дослідження із застосуванням адаптованої авторами українськомовної психодіагностичної методики «Опитувальник Великої П’ятірки» (ОВП) (Джон, Науман, Сото, 2008).

В статті представлені характеристики різних типів індивідуально-особистісних профілів, які характеризуються як сприятливі, менш сприятливі і несприятливі для службової діяльності поліцейських Національної поліції України. Успішність професійної діяльності залежить від типологічних особливостей людини, специфіки комбінацій провідних шкал ОВП (екстраверсії, нейротизму, відкритості, поступливості й сумлінності), які визначають характерологічні риси, особливості комунікації, мислення, тип реакції на стрес тощо. Показано, що більша частина з описаних профілів властива «успішним» поліцейським, які характеризуються високим рівнем психологічно придатності до службової діяльності, приблизно третина обстежених притаманна менш успішним поліцейським з проміжним рівнем психологічної придатності до діяльності, і лише незначна частка – «неуспішним» працівникам поліції, які демонструють низьким рівень психологічної готовності до службової діяльності. Дослідження підтвердило, що за результатами виконання цього опитувальника психологи можуть робити обґрунтовані висновки щодо ступеня придатності особи до професійної діяльності, а також щодо можливостей призначення поліцейських на посади та їх професійного розвитку.

ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ АКАДЕМІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ: КЛЮЧОВІ АСПЕКТИ ТА СТРАТЕГІЇ

Олена Войтенко — 2025-06-25

У статті наведено основні напрямки роботи з психологічного забезпечення професійного благополуччя академічних працівників закладів вищої освіти, визначені за результатами емпіричної верифікації мотиваційно-ціннісної моделі, згідно з якою професійне благополуччя розглядається як інтегрований стан, що формується у зв'язку з тим, наскільки у професійній діяльності реалізовано потреби особистості, з урахуванням індивідуальних цінностей і смислів.

РОЗВИТОК ОСОБИСТІСНИХ АКТИВІВ У КУРСАНТІВ ЗВО В ПРОЦЕСІ ПРОЯВІВ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ

Георгій Дубровинський — 2025-06-25

В сучасних умовах, коли на теренах нашої Держави вирує війна, вибір молоддю майбутньої професії військового, пов’язаної з ризиками для них життя, дозволяє нам зосередити увагу на процес підготовки курсантів у військових закладах вищої освіти (ЗВО). Дослідження зосереджено на розвитку особистісних активів курсантів в процесі проявів резильєнтності. Важливе місце в дослідженні було присвячено розгляду резильєнтності, як динамічному процесу, що визначає конструкт стійкості, тому за онову взяли восьмикомпонентну модель резильєнтності (Cheng, King, and Oswald, 2020), яка розглядає резильєнтність як динамічне утворення, яке знаходиться в постійному розвитку. Такий підхід надав нам можливість більш предметно визначити розвиток особистісних активів у курсантів. Результати дослідження можуть бути використані у практичній роботі фахівцями ЗВО та іншими спеціалістами.

СТРУКТУРА ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ ОФІЦЕРІВ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

Роман Єсін — 2025-06-25

У статті на основі теоретичних положень щодо мотивації систематизовано структуру, і визначено провідні компоненти професійної мотивації офіцерів (зовнішні мотиви, внутрішні мотиваційні чинники, кар’єрні орієнтири, емоційна стійкість). Отримані результати можуть стати основою для розроблення моделі професійної мотивації.

СМІХ ЯК АЛЬТЕРНАТИВА СПОСОБУ ФОРМУВАННЯ СЕНСУ ЖИТТЯ

Олена Іванова — 2025-06-25

У статті розглянуто феномен сміху як інструмент формування сенсу життя. Здійснено компаративний аналіз теоретичних моделей сенсоутворення. Показано взаємозв’язок сміху з пошуком життєвого сенсу крізь призму психоантропології та логотерапії. Розкрито філософські, теологічні, культурологічні та психофізіологічні аспекти сміху в контексті формування цінностей, пошуку смислів та підтримки особистісного благополуччя.

ГІБРИДНА ВІЙНА ЯК НОВИЙ ВИМІР СУЧАСНИХ КОНФЛІКТІВ

Андрій Кириченко — 2025-06-25

Гібридна війна є новим типом військово-політичного конфлікту, що поєднує військові та невійськові методи впливу, зокрема інформаційно-психологічні, кібернетичні, економічні та політичні інструменти. У статті проаналізовано концептуальні підходи до гібридної війни, її механізми та наслідки для України, зокрема через призму теоретичних досліджень західних і вітчизняних науковців.

МЕТОД МУЛЬТИКОМПОНЕНТНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ В УМОВАХ ШИРОКОМАСШТАБНОЇ ЗБРОЙНОЇ АГРЕСІЇ РФ ПРОТИ УКРАЇНИ

Леся Кіщук — 2025-06-25

Статтю присвячено розробленню та впровадженню методу мультикомпонентної психологічної підтримки для військовослужбовців Збройних Сил України під час широкомасштабної збройної агресії рф. Визначено, що в умовах високого темпу життя, зростання рівня стресу та кризи, спричиненої бойовими діями, турбота про психологічне благополуччя військовослужбовців стає надзвичайно актуальною. Розглянуто сучасні підходи до психологічної допомоги в бойових умовах з урахуванням досвіду війни в Україні та міжнародних стандартів НАТО. Узагальнено основні компоненти й етапи реалізації методу мультикомпонентної психологічної підтримки – кризову інтервенцію, стабілізацію, реабілітацію та супровід військовослужбовців.

МЕТОДИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО ВІДБОРУ, ПРОФЕСІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ФАХІВЦІВ

Микола Корольчук — 2025-06-25

У статті представлено алгоритм дослідження професійної придатності та професійного благополуччя в системі професійно-психологічного відбору. Встановлено основні методичні принципи цього алгоритму: актуальність, диференційне прогнозування, динамічність критеріїв, практичність, особливості конкретних завдань, визначення професійно значущих властивостей фахівців і особливостей професійної діяльності, обґрунтування психодіагностичних методик, визначення диференційних критеріїв, розроблення практичних рекомендацій та експериментальна перевірка відбору.

РDEVELOPMENT OF ADOLESCENTS' EMOTIONAL COMPETENCE

Світлана Костю — 2025-06-25

Вступ. Проблема особливостей розвитку емоційної сфери дітей є актуальною як у теоретичному, так і в суто прикладному аспектах. В умовах інтернатного закладу недостатньо уваги приділяється розвитку емоційно-вольової сфери дітей. Підтвердження цьому слугують експериментальні розвідки І. Залисіної, які представляють інтерес у розрізі нашого дослідження. Вчена здійснила порівняльний аналіз прояву експресивності та співпереживання у дітей старшого дошкільного віку, які виховувалися в сім'ї та інституційних закладах і виявила, що як вихованці інтернатного закладу, так і дитячого будинку не проявляють інтерес до емоційних переживань. Їм відсутнє як реактивне співпереживання, що з'являється у відповідь на почуття інших людей, так й ініціативне - прагнення дитини розділити своє переживання з іншими людьми, залучити їх до співпереживання відносно себе та інших.

Недостатнє визначення впливу різних соціально-психологічних факторів виховання дітей на розвиток їхньої емоційної сфери суттєво ускладнює процес пошуку засобів профілактики і корекції небажаних проявів у ній. Саме це зумовило вибір теми дослідження.

Теоретичне підґрунтя. У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях представлена достатньо цілісна панорама, що розкриває особливості психічного розвитку дітей, які виховуються поза сім'єю, тобто в інституційних закладах опіки. До таких досліджень ми відносимо емоційний стан, процеси мислення, мови й мовлення, особливості спілкування та поведінки, взаємовідносини з однолітками й дорослими.

Порівняльний аналіз різних досліджень (І.Г. Головська, І.С.Кон, Т.М. Чебикіна та інші) дозволяє констатувати небажані тенденції, що спостерігаються в розвитку сучасних дітей. Це поступове збільшення кількості дітей, в яких виявляється підвищення фрустрації, емоційної напруги, депресивності, розладу в адекватності емоційного регулювання. Враховуючи ці обставини, розвиток емоційної компетентності дітей залежно від соціально-психологічних умов виховання потребує додаткового вивчення.

Методи дослідження. Для досягнення мети та реалізації поставлених завдань було використано такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація наукової літератури з питань специфіки розвитку емоційної сфери дітей залежно від соціально-психологічних умов виховання); емпіричні (тестування із використанням методик: методика «Колірна соціометрія», методика «Паровозик» С. Валієв, особистісний багатофакторний опитувальник FPІ, методика оцінки рівня ситуативної та особистісної тривожності (Ч.Д. Спілберга, Ю.Л. Ханіна), «Самооцінка психічних станів» (Айзенк); методи математико-статистичної обробки даних.

Результати дослідження. Аналізуючи отримані результати, спостерігаємо позитивну тенденцію у зміні показників експериментальної групи після проведеної тренінгової програми. Зокрема, виражені зміни спостерігаємо щодо показників тривожності. А саме: показники високого рівня знизилися на 4%, а низького рівня – підвищилися на 5%. З підліткового віку тривожність все більше опосередковується самооцінкою, набуваючи риси особистісного утворення. Тривожні діти переконані: щоб нічого не боятися, потрібно зробити так, щоб боялися їх. Саме тому тривожність є одним із основних джерел підліткової агресивності. Зміна показників агресивності у досліджуваних експериментальної групи наступна: показники високого рівня знизилися на 10%, показники середнього рівня підвищилися на 6%, показники низького рівня підвищилася відповідно на 4%. Агресивність в межах норми необхідна кожному, адже високий рівень агресивності може негативно впливати не лише на оточення підлітка, але і на самого підлітка.

Щодо показників ригідності, які на етапі констатувального експерименту характеризувалися підвищеними результатами, то після експериментального впливу спостерігаємо незначну позитивну тенденцію, зокрема, показники низького рівня знизилися на 2%, а показники середнього рівня підвищилися відповідно на 2%. Помірно виражена ригідність особистості висловлює незмінність інтересів і установок, які спрямовані на відстоювання своєї думки, на активність позиції, яка під впливом зовнішніх сил тільки посилюється. Це практичність, акуратність, вірність своїм принципам. Такі люди стійкі до стресів, оскільки вони меншою мірою підвладні змінам середовища.

Щодо показників фрустрації, то отримані результати вказують на підвищення низького рівня – на 4%. Зниження показників високого рівня на 2% . Це є позитивна тенденція. Фрустраційна поведінка знаходить свій вияв тоді, коли поставлена людиною мета залишається незадоволеною. Це почуття перестає бути стабільним і переходить певний «поріг терпимості». Інші негативні почуття захоплюють свідомість людини і дезорганізовують її. Разом з розчаруванням фрустрація є свідченням нездійсненого вчинку, який мав втілитися у реальність. Сильна за своїм ступенем фрустрація сприяє порушенню діяльності людини, зникає її результативність. Чинники цього стану призводять і до виникнення агресії, як наслідку емоційного виснаження.

Висновки. Отже, отримані результати свідчать про позитивні зміни у емоційній сфері підлітків, що вказує на ефективність тренінгової програми. Аналізуючи отримані результати, спостерігаємо позитивну тенденцію у зміні показників експериментальної групи після проведеної тренінгової програми. Зокрема, виражені зміни спостерігаємо щодо показників тривожності. З підліткового віку тривожність все більше опосередковується самооцінкою, набуваючи риси особистісного утворення. Тривожні діти переконані: щоб нічого не боятися, потрібно зробити так, щоб боялися їх. Саме тому тривожність є одним із основних джерел підліткової агресивності.

Результати проведеної тренінгової програми з регуляції емоційної сфери, яка була проведена з підлітками, дали підстави вважати, що відбулися певні зміни у емоційній сфері тих, хто прийняв участь у даній програмі.

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ ВІРТУАЛЬНОЇ РЕАЛЬНОСТІ ДЛЯ ЗНИЖЕННЯ ІНТЕНСИВНОСТІ ТА НАСЛІДКІВ БОЙОВОГО СТРЕСУ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Наталія Кучеренко — 2025-06-25

У статті розкриваються сучасні підходи до використання технологій віртуальної реальності для зниження інтенсивності та наслідків бойового стресу при проведенні психологічної реабілітації військовослужбовців. Перспективними напрямами впровадження в програми психологічної реабілітації військовослужбовців є технології віртуальної реальності, які використовують віртуальні, імерсивні та інтерактивні елементи для психологічної підтримки та покращення життя людини.

ДОСЛІДЖЕННЯ ДЕПРОФЕСІОНАЛІЗАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З ОЗНАКАМИ АДИКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ

Володимир Мороз — 2025-06-25

У статті розглядаються типові методики діагностування осіб з набутою ургентною адикцією, здійснюється їх адаптація до діагностики військовослужбовців з ознаками адитивної поведінки, наводяться результати експериментального дослідження поведінкових адикцій як чинників депрофесіоналізації військовослужбовців; достовірні відмінності між діагностичними показниками військовослужбовців різних категорій і видів професійної діяльності.

ОСОБИСТІСНІ ОСОБЛИВОСТІ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ ПІД ЧАС ДІЇ РЕЖИМУ ВОЄННОГО СТАНУ

Людмила Осадча — 2025-06-25

Проведення дослідження дозволило отримати нові наукові дані про характер харчової поведінки як реакції на стресові фактори, викликані воєнними діями. Головне завдання полягає в експериментальному виявленні кореляційних зв’язків між індивідуально-психологічними особливостями особистості та проявом різних типів розладів харчової поведінки спільно проживаючих громадян України на території дії воєнного стану. Аналіз отриманих в процесі дослідження показників допоможе всебічно поглибити теоретичне розуміння механізмів формування розладів харчової поведінки в кризових ситуаціях. Знання, підтверджені отриманими даними, допоможуть розробити програми психологічної допомоги постраждалим, а також послугують теоретичним та метрологічним основам для інших наукових досліджень у цій галузі.

ПРОГРАМА ПРОФІЛАКТИКИ ДЕЛІНКВЕНТНОЇ ПОВЕДІНКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ НАЦІОНАЛЬНОЇ ГВАРДІЇ УКРАЇНИ

Андрії Пащенко — 2025-06-25

У статті комплексно розглянуто проблему профілактики делінквентної поведінки серед військовослужбовців Національної гвардії України, що постає як надзвичайно актуальне завдання в умовах воєнного стану та соціальної турбулентності. Делінквентна поведінка трактується як система поведінкових відхилень, що порушують норми військової дисципліни, морально-етичні засади служби та загальноприйняті правові рамки. З огляду на особливості військової служби, ця категорія поведінки потребує спеціального підходу до вивчення та корекції, який враховує як зовнішні умови (бойові дії, службове навантаження, соціальні фактори), так і внутрішні психологічні чинники (стресостійкість, рівень саморегуляції, особистісна адаптація).

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ З РІЗНИМ ХАРАКТЕРОМ ДОСВІДУ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Інна Перепелиця — 2025-06-25

У статті досліджуються психологічні чинники, що впливають на мотивацію військовослужбовців у контексті їхнього бойового досвіду. На матеріалі психодіагностичного дослідження 260 військовослужбовців чоловічої статі, поділених на групи з досвідом бойових дій та без нього, виявлено, що військові з бойовим досвідом мають вищу адаптивність, стресостійкість та орієнтованість на соціальну взаємодію, але водночас демонструють нижчий рівень емоційної гнучкості та схильності до гумористичного сприйняття невдач. У військових без бойового досвіду більше розвинена інтернальність у сфері досягнень і здоров’я, а також загалом позитивніше сприйняття світу. Зроблено висновок, що бойовий досвід трансформує психологічну структуру мотивації, посилюючи орієнтацію на відповідальність, взаємодію в колективі та суспільну користь, що потребує спеціального психологічного супроводу.

ВПЛИВ ПЕРФЕКЦІОНІЗМУ НА ЕМОЦІЙНИЙ КОМФОРТ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Євген Потапчук — 2025-06-25

Перфекціонізм і такі його параметри, як соціально приписаний перфекціонізм і перфекціоністський коґнітивний стиль тісно пов’язані із симптомами емоційної дезадаптації, як із депресивними, так і з тривожними, тоді як Я-адресований перфекціонізм демонструє позитивні зв’язки із чинниками-протекторами, що компенсує його деструктивний вплив на емоційне благополуччя. Це свідчить про його відносну адаптивність. Дані співвідносяться з вже отриманими результатами сучасних досліджень. Суб’єктність і самоефективність визначено як чинники-протектори емоційного благополуччя. Вони зворотно пов'язані з показниками депресивних і тривожних симптомів та зумовлюють адаптивність Я-адресованого перфекціонізму. Деструктивний перфекціонізм пов’язаний із вираженістю об’єктної позиції у навчальній діяльності та зниженою самоефективністю. З метою зміцнення чинників-протекторів передбачається використання у програмах методів рефлексивно-діяльнісного підходу. Запропонований підхід акцентує підтримку суб’єктної позиції у навчальній діяльності, надаючи здобувачеві важливий ресурс для його емоційного благополуччя і подолання навчальних труднощів. Отримані дані може бути використано психологічними службами та викладачами ЗВО для такої організації процесу навчальної діяльності, яка сприятиме як успішному навчанню та психологічному благополуччю здобувачів.

ПСИХОЛОГІЧНЕ ВІДНОВЛЕННЯ ТА РЕАБІЛІТАЦІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В УМОВАХ ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ

Василь Стасюк — 2025-06-25

У статті досліджуються аспекти психологічного відновлення та реабілітації військовослужбовців, які зазнали впливу збройного конфлікту. Особлива увага приділяється розмежуванню понять відновлення та реабілітації, їхній специфіці та ефективним методам реалізації. Психологічне відновлення орієнтоване на зміцнення емоційної стійкості та підтримання психічного здоров’я, тоді як реабілітація охоплює глибші процеси подолання наслідків травми. У статті аналізуються практичні підходи до обох напрямів, а також висвітлюється їхня критична роль у сприянні адаптації військовослужбовців до мирного життя.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ ВПЛИВУ БОЙОВОГО СТРЕСУ НА ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ-УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ

Лілія Тютюнник — 2025-06-25

У статті висвітлено результати теоретичного дослідження соціально-психологічних наслідків впливу бойових стресорів на учасників бойових дій, зокрема соціального стресового розладу, що проявляється у когнітивних, поведінкових та емоційних посттравматичних реакціях військовослужбовців. Розглянуто симптоми соціально-психологічної дезадаптації – як складного соціально-психологічного феномена, що зумовлює порушення пристосування психіки та поведінки військовослужбовця до умов соціального середовища, яке опосередковане провідною діяльністю людини на поточному етапі її розвитку. Представлено такі основні прояви як: неприйняття групою особистості, соціально-психологічна ізоляція і пов’язаний з нею психологічний стан фрустрованості та пригніченості, неадекватність комунікативних навичок і поведінкова дезорганізація, внутрішня скутість й підкреслена відчуженість. Приведено стислі результати та аналіз пілотного емпіричного дослідження. Визначені основні соціально-психологічні складові особистості військовослужбовця, що зазнають впливу бойового стресу.

ОСОБЛИВОСТІ ДИНАМІКИ ОСОБИСТІСНИХ НАРАТИВІВ У ПРОЦЕСІ ПСИХОЛОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Леонид Хоменко — 2025-06-25

У статті проаналізовано динаміку змін особистісних наративів у процесі психологічного супроводу внутрішньо переміщених осіб під час війни. Представлено типологію трансформацій, критерії оцінки їх вираженості, приклади текстів до та після наративної інтервенції. Обґрунтовано практичне значення запропонованого психологічного інструментарію в контексті психотерапевтичної практики.

АСЕРТИВНІСТЬ У СТРУКТУРІ ОСОБИСТІСНИХ РЕСУРСІВ ПОДОЛАННЯ ЖИТТЄВИХ КРИЗ У ПЕРІОД ДОРОСЛОСТІ

Галина Хомич — 2025-06-25

У статті досліджено роль асертивності як ресурсу подолання життєвих криз у період дорослості. Розглянуто концептуальні засади асертивності в структурі психологічного функціонування особистості та специфіку життєвих криз дорослого віку. Емпірично встановлено, що високий рівень асертивності корелює з проблемно-орієнтованими стратегіями подолання стресу та кращою адаптацією, а низький – з емоційно-орієнтованими стратегіями, униканням і зниженою адаптацією. Запропоновано практичні рекомендації щодо розвитку асертивності як компонента психологічної резильєнтності дорослої особистості.