Вісник Національного університету оборони України

КОМПОНЕНТНИЙ СКЛАД ТІЛА КУРСАНТІВ В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ У ВИЩОМУ ВІЙСЬКОВОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

С. Бабак, І. Заїчко , О. Ярмак, К. Бабак — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті описано компонентний склад тіла: кістковий, м’язовий, жировий – їхні функції, співвідношення, значення для організму, здоров’я та виконання професійних обов’язків. Проаналізовані чинники, які впливають на компонентний склад тіла курсантів ВВНЗ.

Проведено дослідження компонентного складу тіла курсантів 1-4-х курсів ННІФКтаСОТ НУОУ впродовж навчального року та зроблено порівняльний аналіз цих даних між курсантами різних курсів.. За всіма досліджуваними параметрами курсанти всіх курсів відповідають нормі та мають досить розвинений м’язовий компонент тіла, невисокий рівень жирового компоненту, достатню кісткову масу, високий рівень основного обміну речовин, що свідчить про відповідність стану їхнього фізичного тіла до специфіки навчального закладу та здатність виконувати відповідну професійну діяльність. З іншого боку, це також показує ефективність освітнього процесу НУОУ.

ПОСТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД, ЯК НАСЛІДОК ВІЙНИ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА ЦИВІЛЬНИХ

А. Глущук, А. Кандибал , Н. Оданельчук — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

Стаття присвячена аналізу посттравматичного стресового розладу (ПТСР) як наслідку війни в Україні, зокрема у військовослужбовців та цивільних осіб. Війна створила серйозні психологічні виклики для населення, викликавши розвиток важких психологічних розладів. В статті досліджуються причини виникнення ПТСР, аналізуючи вплив воєнних дій, руйнування, втрату близьких та постійну небезпеку на психічне здоров'я як військових, так і цивільних осіб.

Стаття полягає в теоретичному аналізі проявів ПТСР у зазначених групах, визначаючи спільні риси та відмінності у виникненні ПТСР. Проведено аналіз літератури та систематизація знань. Обговорюється важливість діагностики ПТСР, акцентуючи на симптомах, які можуть виявлятися у різних категоріях людей.

Підкреслено, що, хоча війна має загальний руйнівний вплив на психічне здоров'я, реакції на травми у військових та цивільних можуть суттєво відрізнятися.

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ

С. Грилюк — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті узагальнено наукові підходи до поняття адаптація, адаптованість, визначення поняття психофізіологічної адаптації аналіз її рівнів, а також визначення взаємозв’язків між адаптацією та функціональним станом людини, обґрунтування гіпотез, які полягають у тому, що адаптацією людини можна керувати через вплив на механізми регуляції одного рівня на інший рівень психофізіологічної адаптації.

ПСИХОЛОГІЧНІ РЕСУРСИ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ОРГАНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО СПРОТИВУ

Н. Дончук , Л. Бронзель, І. Іванов — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

Психологічними ресурсами переживання ситуацій різного ступеня невизначеності є життєстійкість, самоактивація та різні стилі подолання. Ресурси життєстійкості та самоактивації більш виражені у ситуаціях із меншим ступенем невизначеності. Когнітивно-поведінковий стиль подолання є найбільш часто використовуваним усіма групами, рідше використовується соціально-емоційне подолання, ще рідше - уникаюче подолання. У разі переживання глобального виклику домінує соціально-емоційний стиль подолання, а усі психологічні ресурси є значно вищими, ніж за інших типів викликів.

АНАЛІЗ МЕХАНІЗМІВ ФОРМУВАННЯ ТА ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРЕБІГУ ПТСР У ЖІНОК, ЩО СТАЛИ ЖЕРТВАМИ СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЛЯ В УМОВАХ ВІЙНИ

Л. Журавльова — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

В умовах воєнного стану в українському суспільстві актуалізувалася проблема сексуального насильства над жінками, в результаті якого в жертв розвивається посттравматичний стресовий розлад, що унеможливлює здорове функціонуванні жінки в багатьох життєвих сферах. На жаль, статистичні дані вказують на те, що наслідки сексуального насильства залишають невиправний слід, зокрема якщо жінці не було надано своєчасної психологічної допомоги. Тобто, існує ризик, що людина, яка отримала психологічну травму, може відчувати її наслідки тривалий період, а можливо навіть і все життя. У цьому контексті особливої актуальності набувають дослідження специфіки виникнення та прояву ПТСР у жертв насилля.

ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПОДОЛАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ ПСИХІЧНОЇ ТРАВМИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Н. Іванова, Л. Ваврик — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті акцентується увага на тому, що психічна травма є деструктивним особистісним утворенням, що формується як емоційна відповідь на травмівні події та може виявлятися в певних порушеннях когнітивної, мотиваційній та емоційно-вольової сфер, системи комунікації та поведінки. Виокремлюються способи зменшення виявів у військовослужбовців посттравматичних стресових розладів, поради з покращення психоемоційного стану та деякі дієві прийоми самомотивування.

ОСОБИСТІСНИЙ РЕСУРС ЯК ІНТЕГРАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІОНАЛА

О. Кобець, І. Вахоцька — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядається поняття «особистісний ресурс», який з позиції ресурсного підходу у сучасній психології представлений як необхідна складова, що забезпечує особистості можливість долати важкі життєві ситуації. Представлено аналіз й інших підходів у розумінні досліджуваного феномена, виокремлено види ресурсів особистості, їхню роль в адаптації людини до нових ситуацій життєдіяльності. Разом із феноменом «особистісний ресурс» розглянуто такі категорії, як «особистісний потенціал» і «життєстійкість». Показано, що актуалізуються і проявляються психологічні ресурси, особистісні потенціали у взаємодії людини з життєвим середовищем.

ФОРМУВАННЯ ДОВІРИ ТА ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

І. Костюченко — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

Метою статті є визначення психологічних передумов формування психологічного благополуччя та довіри військовослужбовців державної прикордонної служби, аналіз та узагальнення усіх необхідних факторів, що сприяють виробленню психологічної стійкості, що забезпечує стабільність адекватного рівня довіри та психологічного благополуччя. Методами дослідження, що використовувалися при проведенні даного дослідження були: теоретичне моделювання, систематизація та узагальнення, дедукція та індукція.

ОСОБЛИВОСТІ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Марія Мищишин, Наталя Фечан — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження емоційного інтелекту студентів, які навчаються у коледжі та університеті за напрямком різних технічних спеціальностей. Здійснено аналіз психологічних особливостей емоційного інтелекту студентів технічних спеціальностей, його формування, становлення та розвиток. Проаналізовано фактори, які впливають на формування емоційного інтелекту респондентів та здійснено порівняльний аналіз показників емоційного інтелекту студентів коледжу та університету. Обґрунтовано актуальність дослідження емоційного інтелекту студентів та його значення в навчальній успішності, досягнення власних цілей та задоволенні своїх потреб. На основі проведеного дослідження виявлено невисокі показники рівня розвитку емоційного інтелекту у студентів технічного напрямку, пріоритетність певного типу професійного середовища для студентів різних технічних спеціальностей та різного рівня освіти.

МОТИВАЦІЙНО-РЕГУЛЬТОРНА, КОГНІТИВНО-МОТИВАЦІЙНА ТА ІНТЕГРАТИВНА СКЛАДОВІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ЯК ПРЕДИКТОРИ УСПІШНОСТІ УЧІННЯ ЗДОБУВАЧІВ

Л. Мороз , С. Ольховецький — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

Нині система вищої освіти безперервно змінюється: навчання дедалі більшої кількості здобувачів стає пов'язаним із використанням дистанційних технологій, тому так важливо визначити мотиваційні чинники, що потенційно впливають на академічну успішність здобувачів різних форм навчання. Результати показали, що якщо переважає сильна внутрішня мотивація, то вона достатньою мірою визначає академічну успішність, але якщо мотивації бракує або вона має зовнішній характер, то підвищити академічну успішність допомагають інші компоненти, а саме - ресурси саморегуляції та стиль пояснення успіхів і невдач у навчальній діяльності.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ ПОНЯТЬ ТА УЗАГАЛЬНЕНЬ У МИСЛЕННЄВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ´ЄКТА

Ігор Москальов, Маргарита Арістархова — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті здійснено теоретичний аналіз психологічних особливостей формування понять та узагальнень у мисленнєвій діяльності суб´єкта на основі аналізу психологічних досліджень у контексті формування та розвитку критичного мислення. Доведено що когнітивний процес узагальнення та формування понять є самостійною психологічною категорією з чітким теоретичним підґрунтям, психологічними закономірностями, особливостями функціонування та власним психічним змістом.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНА ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У ЗАРУБІЖНІЙ ПСИХОЛОГІЇ

В. Пащенко — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті подано огляд актуальних напрямів емпіричних досліджень феномена емоційного вигорання за останні п`ять років, представлених у каталозі ScienceDirect. У результаті аналізу визначено три актуальні напрямки досліджень феномена. Перший із них пов'язаний із роллю емоційного інтелекту у виникненні вигорання. У межах другого напрямку досліджується роль емоційної праці у виникненні вигорання. Третій напрямок пов'язаний із соціальною ідентичністю людини.

ПСИХОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА РОЗВИТОК МОВНОЇ ВПЕВНЕНОСТІ У СТУДЕНТІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ ЗА ПРОФЕСІЙНИМ СПРЯМУВАННЯМ У ЗВО

С. Пілішек, О. Рудоман — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

Психологічні чинники не тільки визначають готовність здійснювати регулярну освітню діяльність із вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням, але також є ключовими для розвитку мовної впевненості під час використання іноземної мови в професійному середовищі. У статті здійснено теоретичне обґрунтування (на основі аналізу літератури з теми та спостережень за навчальним процесом) психологічних факторів, котрі впливають на розвиток мовної впевненості в студентів під час вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням.

МОТИВАЦІЙНЕ ЛІДЕРСТВО У ВІЙСЬКОВИХ ПІДРОЗДІЛАХ

О. Рибчук, О. Ворощук — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

Стаття покликана висвітлити нові підходи до керівництва військовими підрозділами в докорінно відмінних умовах ведення війни, що гуртуються на постмодерному лідерстві, професіоналізмі та креативності. Радикальні відмінності, в яких існують та функціонують військові колективи Збройних Сил України та інших складових Сил оборони держави, після повномаштабного вторгнення росії, потребують нових стилів лідерства. Сучасна парадигма військового лідерства визначає і критично оцінює лідерство як взаємодію лідерів та послідовників з метою його зміни, базуючись більшою мірою на ціннісній, емоційній, етичній мотивації, ніж на примусовому впливові. Предметом аналізу є ставлення військових лідерів до підлеглих військовослужбовців, прогноз розвитку цих взаємовідносин, з урахуванням того, що стиль лідерства та характер взаємин безпосередньо впливають на мотивацію військовослужбовців у досягненні результатів їхньої діяльності.

Результатом дослідження стало підтвердження гіпотези, що майбутнє військове лідерство встановлює нові правила взаємодії які визначають, що деякі явища організаційної культури військових підрозділів вже ніколи не будуть такими як раніше, а нові форми взаємин, які покращують існуючі знання та загальне військово-професійне середовище набуватимуть розвитку. Нові військові лідери покладатимуться на комплексні знання та інновації, запропоновані командами. Військовими лідерами ставатимуть ті, хто зі своїх підлеглих формуватиме самостійних професіоналів та створюватиме інноваційну атмосферу.

ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ВЕТЕРАНІВ В УМОВАХ ПРОВЕДЕННЯ АТО (ООС): ПРАВОВА СКЛАДОВА

Ю. Руснак — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

Стаття є дослідженням нормативно-правової бази України щодо питання психологічної реабілітації військовослужбовців після повернення із зони бойових дій. Зокрема розкрито сутність та значення психологічної реабілітації. Крім того, проаналізовано ключові Закони, відповідно до яких здійснювалось проведення психологічної реабілітації військовослужбовців на початку проведення антитерористичної операції на Сході України. Також, досліджено ґенезу формування законодавчої бази щодо психологічної реабілітації військовослужбовців за період з 2014 по 2022 роки.

МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ СУБДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ В КОНТЕКСТІ МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Т. Святенко, А. Костюченко, І. Харькова — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті розглянуто актуальні методи психологічної корекції субдепресивних станів в учасників бойових дій як важливий аспект медико-психологічної реабілітації. Проаналізовано причини та особливості виникнення субдепресії у військовослужбовців. Досліджено ефективність різних психологічних підходів, зокрема когнітивно-поведінкової терапії, брейнспотінгу, проективно-метафоричних карток, майндфулнесу, психоедукації. Акцентовано увагу на необхідності комплексного підходу, що включає співпрацю медичних та психологічних фахівців для зниження рівня стресу та покращення емоційного стану військовослужбовців. Результати дослідження можуть бути застосовані для вдосконалення програм реабілітації, адаптованих до індивідуальних потреб кожного учасника бойових дій.

ВИКОРИСТАННЯ РАДЯНСЬКОЮ ПРОПАГАНДОЮ КОМУНІКАТИВНО-ПРОПАГАНДИСТСЬКИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВПЛИВУ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ “ОБРАЗУ США” ПІД ЧАС ХОЛОДНОЇ ВІЙНИ

О. Скрябін , І. Євсєєв , К. Халіманенко , В. Дембіцький — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті розглядається процес формування “образу США” у суспільній свідомості радянського населення за допомогою використання технологій комунікативно-пропагандистського впливу у період Холодної війни. Негативні стереотипи суспільної свідомості, упереджене і вороже ставлення та “образ зовнішнього ворога” сформовані у населення СРСР стали визначальними факторами у сприйнятті ними американців. Зазначене досягалось за рахунок використання технологій пропаганди як прямого впливу, що спиралась на логіку, так і непрямого впливу – діяла одразу на підсвідомість, оминаючи критичне мислення.

АВТЕНТИЧНІСТЬ У СТРУКТУРІ СТРЕС-ДОЛАЮЧОЇ ПОВЕДІНКИ ФАХІВЦЯ МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ

О. Сорока — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті обговорюється проблема переживання автентичності під час подолання важких ситуацій у фахівеців морського транспорту. Автором представлено модель і критерії оцінювання автентичності у структурі долаючої поведінки фахівця морського транспорту. Встановлено позитивні кореляційні зв'язки між проблемно-орієнтованими копінг-стратегіями зі смисловими та ціннісними критеріями автентичності; від'ємні кореляції між емоційно-орієнтованим подоланням та ціннісним, власне автентичним і рефлексивним критеріями автентичності; позитивна кореляція емоційного подолання із позицією симбіотичного донора як компонента смислового критерію автентичності. Виокремлені типи фахівців морського транспорту відрізняються структурою копінг-поведінки, смисловими рівнями та проявами автентичності.

РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ САМОРОЗВИТКУ КЕРІВНИКА ЯК ЧИННИК ЙОГО ПРОФЕСІЙНОГО ЗРОСТАННЯ

Ю. Тептюк — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті надано сутнісну характеристику ресурсного потенціалу саморозвитку управлінців як чинника їхнього професійного зростання. Зазначається, що саморозвиток - це інтегративний творчий процес свідомого становлення людини, що ґрунтується на взаємодії внутрішньо значущих та активно творчо сприйнятих зовнішніх чинників, - процес, що має прогресивно-перетворювальну спрямованість, зорієнтований на інтенсифікацію і підвищення ефективності процесів самостійності, забезпечує удосконалення та помноження можливостей людини, якісні та кількісні зміни в індивідних, особистісних і суб'єктних структурах, а також у діяльності і свідомості, фіксує формування у неї здатності до саморегуляції, а також у її саморегуляції. Реалізувати власну потребу у саморозвитку можна лише за умови активного самопізнання, що забезпечує формування точних уявлень про реальний рівень саморозвитку, його оцінювання, визначення шляхів і методів самоперетворень та цілеспрямованого самовдосконалення.

ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І НАЦІОНАЛЬНА ДЕРЖАВА В УКРАЇНІ

В. Філіпов , В. Богайчук — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті йдеться про те, що сучасний історичний досвід України, інститути громадянського суспільства, громадянське суспільство загалом відіграють важливу роль не тільки в побудові незалежної, демократичної і правової української держави, а також в забезпеченні її оборони. В умовах російської військової агресії, коли під загрозою перебуває саме існування української нації та її національної держави, ключові природні права українського народу та саме його існування, коли держава виявилася не готовою до виконання функції оборони, громадянське суспільство об’єднане єдиним завданням захисту своєї Батьківщини, виступає одним із вирішальних чинників забезпечення оборони української держави.

СПЕЦИФІКА ЗАСТОСУВАННЯ ТРЕНІНГІВ ЩОДО МОЛОДИХ ЮРИСТІВ З МЕТОЮ ФОРМУВАННЯ ПРАВОСВІДОМИХ УСТРИМЛІНЬ

О. Хлонь — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

Визначення особливостей та специфіки застосування таких важливих та ефективних засобів підготовки майбутніх юристів, як психологічні тренінги для формування правосвідомих устремлінь та в цілому підвищення морально-психологічного рівня.

В процесі дослідження було встановлено, що під професійно-психологічною підготовкою варто розуміти комплекс навчально-виховних заходів, які взаємопов’язані між собою та направлені на розвиток та формування у осіб, що навчаються необхідної компетентності та професійно-психологічної готовності щодо ефективного виконання функцій у сфері правоохоронної діяльності.

Базовим методологічним принципом тренінгу є вплив на поведінкову, мотиваційну, інтелектуальну та поведінкову сферу осіб залучених до тренінгу, а також вирішення поставлених перед учасником тренінгу завдань через залучення психоемоційної сфери із допомогою формування умов в яких можливе отримання чуттєво практичного досвіду та вирішення на підставі цього як професійних та соціально-рольових так і суто психологічних проблем осіб, які беруть участь у тренінгу.

ТЕМАТИЧНИЙ АНАЛІЗ У ДОСЛІДЖЕННЯХ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ЯВИЩ

Т. Храбан — сб, 30 лис 2024 00:00:00 +0200

У статті пропонується практичне керівництво з проведення тематичного аналізу на прикладі досліджень соціально-психологічних явищ у галузі психолінгвістики. Доведено, що використання тематичного аналізу при опрацюванні лексичного матеріалу, отриманого експериментальним шляхом завдяки проведенню асоціативних експериментів, уможливлює вивчення нюансів людської поведінки та соціальних взаємодій.