ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПІДХОДУ ДО ФЕНОМЕНУ ДОВІРИ
DOI:
https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-58-5-107-112Анотація
Феномен довіри сьогодні залишається предметом наукових суперечностей, що точаться серед представників багатьох напрямів досліджень. З одного боку довіру можна вважати лакмусовим папірцем у формуванні суспільно-політичного устрою, на що вказують розвідки відомих мислителів сучасності, зокрема й Ф. Фукуяма. З іншого боку довіра є тим необхідним елементом розвитку особистості, котрий сприяє її самоактуалізації.
Завантаження
Посилання
Андрущенко Г. І. Розвиток соціологічної думки щодо вивчення поняття «довіра». Український соціум, 2009. № 4 (31). С. 7–15.
Дубина М. В. Міждисциплінарнй підхід до визначення змісту категорія «Довіра». Молодий вчений, 2015. №2. С. 1044 – 1047.
Єрмакова Н. О. Довіра до себе як особистісна детермінанта професійного зростання студентів юнацького віку. Збірник наукових праць «Вісник післядипломної освіти», 2019. № 6 (19). С. 241–249.
Кожем'якіна О. М. Довіра в сучасному соціумі. Вісник Інституту економіки та прогнозування, 2011. №1. С. 48–53.
Крива Н. Л. Проблема довіри в сучасній психології. Теорія і практика сучасної психології, 2018. №5. С. 128–132.
Ларкіна І. В. Соціально-психологічні функції довіри: сучасний погляд. Актуальні проблеми психології, 2011. №31. С. 124–132.
Столяренко О. Б. Психологія особистості. Київ: Центр учбової літератури. 2012. 279 с.
Ильин Е. П. Психология доверия. Санкт Петербург: Питер: «Мастера психологии», 2013. 304 с.
Маслоу А. Самоактуализация. Психология личности: тексты. Москва: МГУ, 1982. С. 108–117.
Скрипкина Т. П. Психология доверия. Москва: ACADEMIA, 2000. 264 с.
Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис. Москва: Прогресс, 1996. 86 с.
Fromm E. The Revolution of Hope: Toward a Humanized Technology. American Mental Health Foundation, 2011.162 р.
Giddens A. The consequences of modernity. Cambridge: Polity Press, 1992. 200 р.
