Політика етики публікації

Принципи професійної етики в діяльності редакційної колегії.

Редакційна колегія збірника наукових праць несе відповідальність за оприлюднення авторських творів, що вимагає необхідність дотримання основоположних принципів:

• приймаючи рукописи до публікації редакційна колегія наукового журналу керується достовірністю даних і науковою значимістю представленої роботи;
• редакційна колегія оцінює інтелектуальний зміст рукописів незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних вподобань, походження, громадянства, соціального стану чи політичних уподобань авторів;
• неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися для особистих цілей або передаватися третім особам без письмової згоди автора. Інформація або ідеї, отримані в ході редагування і пов’язані з можливими перевагами, повинні зберігатися конфіденційними, і не використовуватися з метою отримання особистої вигоди;
• редакційна колегія залишає за собою право відхиляти неякісні матеріали за таких умов:не відповідає вимогам до оформлення та до наукового стилю викладу матеріалу; не має наукової новизни та практичної значущості; не відповідає тематиці збірника; виконана з використанням автоматичного комп’ютерного перекладача; не відредагована (містить граматичні та стилістичні помилки);
• редакційна колегія не допускає до публікації інформацію, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом;
• редакційна колегія не залишає без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а також при виявленні конфліктної ситуації приймати всі необхідні заходи для відновлення порушених прав.

Порядок дії щодо етичних аспектів у публікації відповідає COPE  (див. тут);

Принципи професійної етики в діяльності рецензента.

Метою рецензування в збірнике наукових праць «Вісник Національного університету оборони України» є підтримання високих етичних стандартів досліджень, згідно з якими рецензент має бути знайомий із вимогами етики наукових публікацій. Процес рецензування спрямований на покращення якості публікованих матеріалів та подолання упереджень та несправедливості при відхиленні або прийнятті статей.

Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів, внаслідок чого його/її дії повинні носити неупереджений характер, виражатися у дотриманні наступних принципів:

• погоджуються рецензувати лише ті рукописи, щодо яких вони мають предметну експертизу, необхідну для проведення належної оцінки, і які вони можуть оцінити своєчасно;
• поважати конфіденційність рецензування та не розкривати жодних подробиць рукопису або його рецензії під час або після процесу рецензування, крім тих, що публікуються журналом;
• рецензент повинен об'єктивно оцінити якість рукопису, представлену експериментальну і теоретичну роботу, її інтерпретацію і виклад, а також врахувати, якою мірою робота відповідає високим науковим і літературним стандартам. Рецензент повинен поважати інтелектуальну незалежність авторів;
• рецензент повинен відмічати будь-які випадки недостатнього цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до роботи, що рецензується; при цьому слід враховувати, що зауваження по недостатньому цитуванню власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені. Рецензент повинен звернути увагу головного редактора на будь-яку істотну схожість між даним рукописом і будь-якою опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно представленим до іншого журналу.
• рецензент повинен адекватно пояснити й аргументувати свої судження, щоб члени редакції і автори могли зрозуміти, на чому засновані їх зауваження. Будь-яке твердження про те, що спостереження, висновок або аргумент був вже раніше опублікований, повинне супроводжуватися відповідним посиланням
• не використовувати інформацію, отриману в процесі рецензування, для власної вигоди чи вигоди будь-якої іншої особи чи організації, а також для того, щоб поставити у невигідне становище чи дискредитувати інших;
• рецензент, який не володіє, на його думку, достатньою кваліфікацією для оцінки рукопису, або не може бути об’єктивним, повинен повідомити про це редактору з проханням виключити його з процесу рецензування даного рукопису;
• рецензент повинен вказати на наявні конфлікти інтересів (якщо такі є) при отриманні рукопису для оцінки, та має право відмовитись від оцінки рукописи через конфлікт інтересів повідомивши про це редактора.
• не допускати впливу на свої рецензії походження рукопису, національності, релігійних чи політичних переконань, статі чи інших характеристик авторів, а також комерційних міркувань.
• надавати журналам особисту та професійну інформацію, яка є точною та правдиво відображає їх досвід.

Звинувачення у плагіаті вимагає від рецензента аргументованого обґрунтування власних зауважень. Будь-яке твердження про плагіат або упереджене цитування має супроводжуватись відповідними посиланнями;

Якщо рецензент сумнівається у плагіаті, авторстві чи фальсифікації даних, йому обов'язково слід звернутися до редакції з вимогою проведення колективної експертизи статті автора;

Журнал вимагає своєчасного рецензування та поваги до автора як особистості.

Етичні принципи, якими повинен керуватися автор наукових публікацій.

Основний обов'язок автора полягає в тому, щоб надати точний звіт про проведене дослідження, а також об'єктивне обговорення його значущості.

Автор (або колектив авторів) усвідомлює, що несе відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження, за правильність вказаних імен, прізвищ та даних авторів, що передбачає дотримання наступних принципів:

• відправляючи рукопис, автори підтверджують, що вона не перебуває на розгляді в іншому журналі;
• автори рукопису повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Сфальсифіковані твердження неприйнятні (посилання на політику щодо маніпуляції та фальсифікації даних);
• автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені в наданому рукопису, повністю оригінальні. Запозичені фрагменти або твердження повинні бути оформлені з обов’язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат в будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень, неетичні та неприйнятні. Самоцитування є прийнятним, коли необхідно повідомити про попередні висновки автора, але не повинно перевищувати 20% (посилання на політику щодо плагіату та дублікатів статей) ;
• необхідно визнавати внесок усіх осіб, що так чи інакше вплинули на хід дослідження, зокрема, у статті повинні бути представлені посилання на роботи, що використовувалися у процесі проведення дослідження;
• співавторами повинні бути вказані всі особи, які внесли істотний внесок у проведення дослідження. Серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, які не брали участь в дослідженні (посилання на політику щодо авторства);
• якщо автор виявить суттєві помилки або неточності в рукописи на етапі її розгляду або після її опублікування, він повинен якнайскоріше повідомити про це редакцію журналу;
• автори повинні повідомити головного редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, наприклад, консалтингових або фінансових інтересів якої-небудь компанії, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі.
• автори повинні гарантувати відсутність контрактних стосунків або міркувань власності, які могли б вплинути на публікацію інформації, що міститься в представленому рукописі.

Якщо члени редакційного колективу або рецензенти виявлять неправомірні дії в ході дослідження (фабрикація даних та фальсифікація зображень, маніпуляції, плагіат, самоплагіат, дублювання та надмірність публікацій, редакція має право на свій розсуд відхилити такий рукопис на будь-якій стадії розгляду;

Редакція збірника наукових праць «Вісника Національного університету оборони України», слідуючи керівні принципи COPE може також опублікувати спростування, поінформувати установу автора та на якийсь час відмовитися від розгляду майбутніх робіт авторів.

Редакція збірника наукових праць не несе ніякої відповідальності перед авторами та/або третіми особами і організаціями за можливий збиток, викликаний публікацією статті. Редакція має право вилучити вже опубліковану статтю, якщо з'ясується, що в процесі публікації статті були порушені чиїсь права або ж загальноприйняті норми наукової етики. Про факт вилучення статті редакція повідомляє автора, який надав статтю, особу, що рекомендує, та організацію, де робота виконувалася.

Політика етичного нагляду.

Етичний нагляд, згідно з постановою Комітету з етики публікацій (COPE), включає, політику щодо згоди на публікацію, етичну поведінку, публікацію про вразливі верстви населення, етичне проведення досліджень з використанням людей, поводження з конфіденційними даними.

Дослідження за участю людей або тварин повинні бути схвалені відповідними комітетами з етики та повинні відповідати міжнародним етичним і юридичним стандартам досліджень.

Редакція збірника наукових праць докладає усіх зусиль, щоб переконатися, що дослідження, звіт про які вони публікують, проводилися відповідно до міжнародно-визнаних етичних норм.

Редакція збірника наукових праць намагається отримати від авторів підтвердження, що опубліковані дослідження були схвалені відповідним органом (наприклад, комітетом з етичних досліджень або наглядовою радою установи), якщо такий існує. Проте редакція усвідомлює, що таке схвалення не гарантує, що дослідження етичне.