ГРУПОВА ПСИХОДИНАМІЧНА ТЕРАПІЯ У ДЕРЖАВНИХ КЛІНІКАХ ЄВРОПИ: ОГЛЯД ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-79-3-51-56

Ключові слова:

психодинамічна терапія, групова психотерапія, психодинамічні групи, психотерапія, психодинаміка, психоаналіз

Анотація

У запропонованій статті розглянуто опис методів та стилів роботи групових психотерапевтів у державних спеціалізованих відділеннях Данії, Іспанії та Норвегії, а також зазначено обґрунтування результатів їх роботи терапевтичним ефектом. При огляді переваг та недоліків методології проведення психодинамічних малих груп у згаданих країнах, проведено паралелі щодо перспективи впровадження цих методів в Україні.

Ключові слова: психодинамічна терапія; групова психотерапія; психодинамічні групи; психотерапія; психодинаміка; психоаналіз.

Вступ. Психодинамічною є терапія, в основу якої покладений психологічний детермінізм, віра в позасвідомі процеси психіки, а також переконання, що людська поведінка є динамічною та цілеспрямованою (Alonso, 1989). Базовим традиційним психодинамічним інструментом в роботі терапевтичних груп є вільне асоціювання. Динамічний погляд на вільне асоціювання передбачає, що вільно асоціюючи, пацієнт зіштовхнеться з зоною внутрішнього конфлікту – у груповій терапії це носить назву «груповий процес». Груповий психотерапевт припускає, що зміна самими пацієнтами тем обговорення протікає крізь призму позасвідомих зв'язків між пацієнтами, тому терапевт не встановлює порядок денний, а слідує асоціаціям групи. Існує переконання, що груповий процес неминуче зіштовхнеться з найбільш важливим та афективно насиченим матеріалом, якщо не впливати на обговорення (Rutan, 1992). Психодинамічна групова психотерапія покращує стан здоров’я навіть сильно уражених пацієнтів (Jensen, Mortensen & Lotz, 2010).

Незважаючи на значущі результати групової психодинамічної роботи за кордоном, в Україні не зустрічаються публікації, які б описували власне груповий клінічний досвід, при тому, що групова робота є вигідною не лише через підвищення показників ментального здоров’я та соціалізації пацієнтів державних клінічних закладів, а є доцільною також і з точки зору ресурсного розподілу: за проміжок часу в 50-90 хвилин психотерапевт працює одразу з 6-12 людьми натомість консультації з одним пацієнтом. Доцільне використання ресурсу в роботі з хворобами психіки у державних клініках є вкрай актуальним для країни, що перебуває в стані війни. Коректний розподіл такого ресурсу включає не лише економічну привабливість, а й екзистенційну значимість.

Мета дослідження полягає у визначенні принципів та маркерів успішності роботи групової психодинамічної терапії, яку застосовують в державних амбулаторіях країн Європи та у формулюванні алгоритму впровадження позитивного іноземного досвіду в клініках суміжного типу України. Мета включає такі завдання: опис роботи групової динамічної терапії на основі данського дослідження (Jensen, Mortensen & Lotz, 2010), іспанського дослідження (Lana et al., 2015), а також норвезького дослідження (Fjeldstad, Høglend, & Lorentzen, 2017); аналіз ефективності цих досліджень та оцінка щодо впровадження їх результатів в Україні.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Владислав Кириченко, Національний університет «Львівська політехніка»

аспірант та асистент кафедри теоретичної та практичної психології

Посилання

Alonso, A. (1989), The psychodynamic approach. In A Lazare (Ed.), Psychiatry: Diagnosis and treatment (2nd ed., pp. 37-58). Baltimore: Williams & Wilkins. https://doi.org/10.1080/00207284.1992.11732578

Rutan, J. S. (1992). Psychodynamic group psychotherapy. International Journal of Group Psychotherapy, 42(1), 19-35. https://doi.org/10.1080/00207284.1992.11732578

Jensen, H. H., Mortensen, E. L., & Lotz, M. (2010). Effectiveness of short-term psychodynamic group therapy in a public outpatient psychotherapy unit. Nordic Journal of Psychiatry, 64(2), 106-114. https://doi.org/10.3109/08039480903443874

Lana, F., Marcos, S., Mollà, L., Vilar, A., Pérez, V., & Romero, M. (2015). Mentalization based group psychotherapy for psychosis: a pilot study to assess safety, acceptance and subjective efficacy. Int J Psychol Psychoanal, 1(1), 1-6.

Fjeldstad, A., Høglend, P., & Lorentzen, S. (2017). Patterns of change in interpersonal problems during and after short-term and long-term psychodynamic group therapy: A randomized clinical trial. Psychotherapy Research, 27(3), 350-361. https://doi.org/10.1080/10503307.2015.1102357

Burrow, T. (1926). Die Gruppenmethode in der Psychoanalyse. Imago, 12(2-3), 211-222. https://doi.org/10.13109/grup.2015.51.1.18

Bion, W. R. (1948). Experiences in groups: I. Human relations, 1(3), 314-320.

Foulkes, S. H. (1951). Concerning leadership in group-analytic psychotherapy. International Journal of Group Psychotherapy, 1(4), 319-329. https://doi.org/10.1080/00207284.1951.11507887

Fonagy, P., Campbell, C., & Bateman, A. (2019). Mentalizing, attachment, and epistemic trust in group therapy. In Attachment in Group Psychotherapy (pp. 20-45). Routledge.

Lorentzen, S. (2014). Group analytic psychotherapy: Working with affective, anxiety and personality disorders. London: Routledge.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-23

Як цитувати

Кириченко, В. (2024). ГРУПОВА ПСИХОДИНАМІЧНА ТЕРАПІЯ У ДЕРЖАВНИХ КЛІНІКАХ ЄВРОПИ: ОГЛЯД ЕМПІРИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Вісник Національного університету оборони України, 79(3), 51–56. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-79-3-51-56

Номер

Розділ

ПИТАННЯ ПСИХОЛОГІЇ