NEUROPSYCHOLOGICAL AND PSYCHOSOMATIC FACTORS INFLUENCING REHABILITATION POTENTIAL IN ONCOLOGY PATIENTS: AN INTEGRATIVE REVIEW

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-79-3-134-140

Ключові слова:

онкологічна реабілітація, психосоматичні фактори, реабілітаційний потенціал, тривога за здоров'я, якість життя.

Анотація

В пропонованому огляді досліджено міждисциплінарні виміри нейропсихологічних і психосоматичних факторів  реабілітаційного потенціалу онкологічних пацієнтів. На основі метатеоретичного аналізу узагальнено провідні дослідження в цьому напрямку щодо впливу цих факторів на результати реабілітації, а також обґрунтовано необхідність інтеграції психологічних оцінок та втручань у стандартні протоколи реабілітації.

Мета - узагальнити сучасні дослідження впливу психосоматичних та психосоціальних факторів на реабілітаційний потенціал онкологічних хворих, зокрема комплексного підходу до реабілітації, який би враховував психологічне благополуччя разом із фізичним відновленням.

Методи дослідження. Використовуючи систематичний пошук у реферативних базах даних, таких як PubMed, PsycINFO та Google Scholar, в огляді зібрано релевантні дослідження за ключовими словами, пов'язаними з онкологічною реабілітацією, психосоматичними факторами та психосоціальними змінними. Такий методологічний підхід забезпечує ретельний аналіз та інтерпретацію даних.

Результати. Аналіз виявив значну кореляцію між психосоматичними синдромами (наприклад, тривогою за здоров'я, деморалізацією, алекситимією) та результатами реабілітації онкологічних пацієнтів. Це підкреслює вирішальну роль когнітивно-поведінкових механізмів та уваги у відновленні порушень рівноваги та припускає, що психологічні інтервенції можуть суттєво доповнити протоколи з фізичної реабілітації.

Наукова новизна. Цей огляд висвітлює власне нейропсихологічні засади оптимізації  реабілітаційного потенціалу, пропонуючи перспективи, зосереджуючись на сильних сторонах і благополуччі паціїнтів, а не на традиційних патологізованих моделях реабілітації.

Практична значущість. Практичне значення цього дослідження полягає в тому, що воно закликає до розробки спрощених інструментів для оцінки психосоматичних факторів, спрямованих на поліпшення клінічної практики в онкологічній реабілітації. Воно виступає за мультидисциплінарний реабілітаційний підхід, що об'єднує онкологію, реабілітаційну медицину, психологію та досвід соціальної роботи.

Висновки і подальші дослідження. Інтеграція психосоматичних і психосоціальних аспектів у протоколи реабілітації має фундаментальне значення для всебічного задоволення комплексних потреб онкологічних пацієнтів. Такий підхід, орієнтований на пацієнта, з акцентом на психологічному благополуччі поряд з фізичним відновленням, є важливим для максимізації реабілітаційного потенціалу. Майбутні дослідження повинні зосередитися на розробці та валідації практичних інструментів оцінки та втручань, які включають психосоматичні аспекти в онкологічну реабілітацію, покращуючи якість життя і довгострокові результати здоров'я людей, які пережили рак.

Цей огляд підкреслює важливість врахування нейропсихологічних і психосоматичних чинників у реабілітації онкологічних пацієнтів, виступаючи за комплексний підхід, який враховує взаємодію між розумом і тілом у процесах одужання. Дослідження відкриває шляхи для майбутніх досліджень з метою подальшого вивчення та інтеграції цих важливих факторів у клінічну практику, що в кінцевому підсумку має на меті покращити реабілітаційний потенціал та загальне благополуччя онкологічних пацієнтів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

М. Sokoliuk, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

аспірант

Посилання

Gilchrist, L. S., Galantino, M. L., Wampler, M., Marchese, V. G., Morris, G. S., & Ness, K. K. (2009). A framework for assessment in oncology rehabilitation. Physical Therapy, 89(3), 286-306.

Grassi, L., Rossi, E., Sabato, S., Cruciani, G., & Zambelli, M. (2004). Diagnostic criteria for psychosomatic research and psychosocial variables in breast cancer patients. Psychosomatics, 45(6), 483-491.

Movsas, S. B., Chang, V. T., Tunkel, R. S., Shah, V. V., Ryan, L. S., & Millis, S. R. (2003). Rehabilitation needs of an inpatient medical oncology unit. Archives of physical medicine and rehabilitation, 84(11), 1642-1646.

Nagi S. Z. (1969). Congruency in medical and self-assessment of disability. IMS, Industrial medicine and surgery, 38(3), 27–36.

Nagi, S. Z. (1964). A study in the evaluation of disability and rehabilitation potential: concepts, methods, and procedures. American Journal of Public Health and the Nations Health, 54(9), 1568-1579.

O'toole, D. M., & Golden, A. (1991). Evaluating cancer patients for rehabilitation potential. Western Journal of Medicine, 155(4), 384.

Quasthoff, S., & Hartung, H. P. (2002). Chemotherapy-induced peripheral neuropathy. Journal of neurology, 249(1), 9–17. https://doi.org/10.1007/pl00007853

Yardley, L., & Redfern, M. S. (2001). Psychological factors influencing recovery from balance disorders. Journal of anxiety disorders, 15(1-2), 107-119.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-23

Як цитувати

Sokoliuk М. (2024). NEUROPSYCHOLOGICAL AND PSYCHOSOMATIC FACTORS INFLUENCING REHABILITATION POTENTIAL IN ONCOLOGY PATIENTS: AN INTEGRATIVE REVIEW. Вісник Національного університету оборони України, 79(3), 134–140. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-79-3-134-140

Номер

Розділ

ПИТАННЯ ПСИХОЛОГІЇ