НАРАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-81-5-190-199

Ключові слова:

наративна компетентність, автонаратив, наративна психологія, самоздійснення, психологія дискурсу, соціально-психологічна компетентність, соціальна психологія, політична психологія, постмодерн.

Анотація

У статті здійснено огляд наукової літератури, проаналізовано та систематизовано наукові праці, які стосуються вивчення проблематики наративної компетентності. Описано основні підходи до її інтерпретації в зарубіжному та українському науковому дискурсах. Встановлено, що наративна компетентність є складним психологічним конструктом, який включає когнітивні, комунікативні, емоційні, ціннісно-смислові та соціальні компоненти.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

О. Чорній , Національний університет «Львівська політехніка»

асистент кафедри теоретичної та практичної психології

Посилання

Bodriiar, Zh. (2004). Symuliakry i symuliatsiia. Pereklad z frantsuzkoi: Volodymyr Khovkhun. Kyiv: Vydavnytstvo Solomii Pavlychko «Osnovy».

Hutsol, K. (2020) Naratyvna kompetentnist yak chynnyk samoproektuvannia osobystosti : dys. … d-ra filosofii v haluzi psykholohii : 053. Kyiv, 380.

Zdorovets, T. (2015). Osoblyvosti naratyvnoi kompetentnosti maibutnikh praktychnykh psykholohiv. Problemy suchasnoi psykholohii, 27, 160-169.

Nohachevska I. O. Naratyvna kompetentnist u prostori intehratyvnoho pidkhodu. Naukovi zapysky Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka APN Ukrainy / za red. S. D. Maksymenka : materialy III Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii «Heneza buttia osobystosti» (Kyiv, 20 hrudnia 2016r.). Kyiv: DP «Informatsiino-analitychne ahentstvo», 2017, 236–237.

Romanovskyi, O. (2024) Rol naratyvnoi kompetentnosti v rozvytku liderskykh yakostei. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy: filosofiia, psykholohiia, pedahohika, sotsiolohiia, 1, 50-60. https://doi.org/10.20998/2078-7782.2024.1.04

Rudnytska, S., & Hutsol, K. (2021). Naratyvna kompetentnist yak vyznachalna skladova komunikatyvnoi kompetentnosti osobystosti. Psykholohichni problemy osobystosti na suchasnomu etapi rozvytku suspilstva. Zbirnyk materialiv KhI Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (7-8 kvitnia 2021 r., m. Nizhyn), 10-16

Fuko, M. (2003). Arkheolohiia znannia. Pereklad z frantsuzkoi: Viktor Shovkhun. Kyiv: Vydavnytstvo Solomii Pavlychko «Osnovy»

Chepelieva, N. (2004) Problemy psykholohichnoi hermenevtyky: monohrafiia. Kyiv. Milenium, 276.

Chepelieva, N., Rudnytska, S., & Hutsol, K. (2021) Diahnostychnyi instrumentarii vyznachennia naratyvnoi kompetentnosti osobystosti. Tekhnolohii rozvytku intelektu, 1(29).

Chepelieva, N. (2015) Tekst i chytach: posibnyk. Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU imeni I. Franka. 124.

Baumer, S., Ferholt, B., & Lecusay, R. (2005). Promoting narrative competence through adult–child joint pretense: Lessons from the Scandinavian educational practice of playworld. Cognitive Development, 20(4), 576-590. https://doi.org/10.1016/j.cogdev.2005.08.003

Bruner, J. (1987) Life as narrative. Social Research, 54, 11-32.

Channell, M. M., McDuffie, A. S., Bullard, L. M., & Abbeduto, L. (2015). Narrative language competence in children and adolescents with Down syndrome. Frontiers in Behavioral Neuroscience, 9, 283. https://doi.org/10.3389/fnbeh.2015.00283

Charon R. (2004). Narrative and medicine. The New England journal of medicine, 350(9), 862–864. https://doi.org/10.1056/NEJMp038249

Charon R. (2007). What to do with stories: the sciences of narrative medicine. Canadian family physician Medecin de famille canadien, 53(8), 1265–1267.

Charon, R. (2001). Narrative medicine: a model for empathy, reflection, profession, and trust. Jama, 286(15), 1897-1902. https://doi.org/10.1001/jama.286.15.1897

Chu, S. Y., Wang, H. C., Kuo, B. Y., Lin, M. J., Chang, Y. C., & Lin, C. W. (2024). Development and Validation of Narrative Competence Scale for Medical Students. https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-4416015/v1

Chu, S. Y., Wen, C. C., & Lin, C. W. (2020). A qualitative study of clinical narrative competence of medical personnel. BMC medical education, 20. https://doi.org/10.1186/s12909-020-02336-6

Derrida J. (1982). Positions. University of Chicago Press, 132.

Gallagher, S. (2011). Narrative competency and the massive hermeneutical background. Hermeneutics in education, 21-38.

Herman, D. (2009) Basic Elements of Narrative. Wiley-Blackwell, 272

Labov, W., & Waletzky, J. (1997). Narrative analysis: Oral versions of personal experience. Journal of narrative and life history, 7(1-4), 3-38. https://doi.org/10.1075/jnlh.7.02nar

Lyotard, J. F. (1979). The Postmodern Condition: A Report on Knowledge. Theory and History of Literature, Volume 10, 135.

Milota, M. M., van Thiel, G. J., & van Delden, J. J. (2019). Narrative medicine as a medical education tool: a systematic review. Medical teacher, 41(7), 802-810. https://doi.org/10.1080/0142159X.2019.1584274

Pinto, G., Tarchi, C., & Bigozzi, L. (2015). The relationship between oral and written narratives: A three‐year longitudinal study of narrative cohesion, coherence, and structure. British Journal of Educational Psychology, 85(4), 551-569. https://doi.org/10.1111/bjep.12091

Pinto, G., Tarchi, C., & Bigozzi, L. (2016). Development in narrative competences from oral to written stories in five-to seven-year-old children. Early Childhood Research Quarterly, 36, 1-10. https://doi.org/10.1016/j.ecresq.2015.12.001

Pinto, G., Tarchi, C., & Bigozzi, L. (2019). Promoting narrative competence in kindergarten: An intervention study. Early Childhood Research Quarterly, 47, 20-29. https://doi.org/10.1016/j.ecresq.2018.09.003

Ricoeur, P. (1983). Time and narrative. Volume 1. Translated by Kathleen McLaughlin and David Pellauer. The University of Chicago Press' Chicago and London, 287

Rumpf, A. L., Kamp-Becker, I., Becker, K., & Kauschke, C. (2012). Narrative competence and internal state language of children with Asperger Syndrome and ADHD. Research in Developmental Disabilities, 33(5), 1395-1407. https://doi.org/10.1016/j.ridd.2012.03.007

Sarbin, T. R. (1990). The narrative quality of action. Theoretical & Philosophical Psychology, 10(2), 49–65. https://doi.org/10.1037/h0091497

Scionti, N., Zampini, L., & Marzocchi, G. M. (2023). The Relationship between Narrative Skills and Executive Functions across Childhood: A Systematic Review and Meta-Analysis. Children, 10(8), 1391. https://doi.org/10.3390/children10081391

Van der Veen, C., & Poland, M. (2012). Dynamic Assessment of narrative competence. Developmental Education for Young Children: Concept, Practice and Implementation, 105-119. https://doi.org/10.1007/978-94-007-4617-6_7

Vettori, G., Bigozzi, L., Incognito, O., & Pinto, G. (2022). Contribution of oral narrative textual competence and spelling skills to written narrative textual competence in bilingual language-minority children and monolingual peers. Frontiers in Psychology, 13. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.946142

Wright, J. L. (1992). Correlates of young children's narrative competence: Maternal behavior and home literacy experiences. University of Maryland, College Park.

Zanchi, P., & Zampini, L. (2021). The Narrative Competence Task: A standardized test to assess children’s narrative skills. European Journal of Psychological Assessment, 37(1), 15–22. https://doi.org/10.1027/1015-5759/a000569

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-02

Як цитувати

Чорній , О. (2024). НАРАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ПРЕДМЕТ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. Вісник Національного університету оборони України, 81(5), 190–199. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-81-5-190-199

Номер

Розділ

ПИТАННЯ ПСИХОЛОГІЇ