САМОРЕГУЛЯЦІЯ ПОВЕДІНКИ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ФЕНОМЕНУ ІМПОСТОРА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-81-5-88-95

Ключові слова:

феномен імпостора, інтелектуальне шахрайство, перфекціонізм, емоційні стани, саморегуляція поведінки, психологічне благополуччя

Анотація

У  статті  представлено  результати  емпіричного дослідження, присвяченого вивченню саморегуляції поведінки як чинника формування феномену імпостора. Визначено, що відчуття безпорадності, виснаження, тривоги, перфекціонізм, гнучкість, моделювання та автономність виступають компонентами саморегуляції поведінки, які мають вплив на виникнення феномену імпостора в особистості. Саморегуляція поведінки в такому випадку характеризується браком гнучкості і адаптивності до ситуативних чинників та внутрішніх умов через труднощі моделювання діяльності, яке включає оцінювання ресурсів та умов досягнення поставленої мети.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Євгенія Костюченко, Національний університет "Львівська політехніка"

асистент кафедри теоретичної та практичної психології

Посилання

Berezovska L. I., Kostiuchenko Ye. A. (2021). Psykholohiia fenomenu impostora: empirychnyi rakurs. Ukrainskyi psykholohichnyi zhurnal : zbirnyk naukovykh prats, 1 (15), S. 9–23. https://doi.org/10.17721/upj.2021.1(15).1 (in Ukrainian).

Tverdokhvalova, Yu. L. (2020). Samorehuliatsiia povedinky yak komponent pidhotovky maibutnoho fakhivtsia. Osobystist, suspilstvo, zakon: tezy dop. uchasnykiv mizhnar. nauk.-prakt. konf., prysviach. pamiati prof. SP Bocharovoi (m. Kharkiv, 24 kvit. 2020 r.).–Kharkiv, 2020.–S. 100-104. (in Ukrainian).

Aarts, H., Custers, R., & Holland, R. W. (2007). The nonconscious cessation of goal pursuit: When goals and negative affect are coactivated. Journal of Personality and Social Psychology, 92, 165–178. https://doi.org/10.1037/00223514.92.2.165

Baumeister, R. F., Heatherton, T. F., & Tice, D. M. (1994). Losing control: How and why people fail at self-regulation. Academic Press.

Bernard, D. L., Jones, S. C. T., & Volpe, V. V. (2020). Impostor phenomenon and psychological well-being: The moderating roles of john henryism and school racial composition among black college students. Journal of Black Psychology, 46(2–3), 195–227. https://doi.org/10.1177/0095798420924529

Carver, C. S., & Scheier, M. F. (2000). On the structure of behavioral self-regulation. In M. Boekaerts, P. R. Pintrich, & M. Zeidner (Eds.), Handbook of self-regulation (pp. 41–84). Academic Press. https://doi.org/10.1016/B978-012109890-2/50032-9

Clance, P. R., & Imes, S. A. (1978). The imposter phenomenon in high achieving women: Dynamics and therapeutic intervention. Psychotherapy: Theory, Research & Practice, 15(3), 241–247. https://doi.org/10.1037/h0086006

Clance, P. R., & Imes, S. A. (1978). The imposter phenomenon in high achieving women: Dynamics and therapeutic intervention. Psychotherapy: Theory, Research & Practice, 15(3), 241–247. https://doi.org/10.1037/h0086006

Clance, P. R., & O’Toole, M. A. (1987). The Imposter Phenomenon: An internal barrier to empowerment and achievement. Women & Therapy, 6(3), 51–64. https://doi.org/10.1300/j015v06n03_05

Clance, P. R., Dingman, D., Reviere, S. L., & Stober, D. R. (1995). Impostor Phenomenon in an Interpersonal/Social Context. Women & Therapy, 16(4), 79–96. https://doi.org/10.1300/j015v16n04_07

Diskin, E., & Karl, J. A. (2024). Do I Belong Here? Impostor Phenomenon, Well-Being and Purpose at Work: A Mediation Analysis. https://doi.org/10.31234/osf.io/9xzte

Frost, R. O., & Marten, P. A. (1990). Perfectionism and evaluative threat. Cognitive Therapy and Research, 14(6), 559–572. https://doi.org/10.1007/bf01173364

Henning, K., Ey, S., & Shaw, D. (1998). Perfectionism, the impostor phenomenon and psychological adjustment in medical, dental, nursing and pharmacy students. Medical Education, 32(5), 456–464. https://doi.org/10.1046/j.13652923.1998.00234.x

Kumar, S., & Jagacinski, C. M. (2006). Imposters have goals too: The imposter phenomenon and its relationship to achievement goal theory. Personality and Individual Differences, 40(1), 147–157. https://doi.org/10.1016/j.paid.2005.05.014

Vaughn, A. R., Taasoobshirazi, G., & Johnson, M. L. (2020). Impostor phenomenon and motivation: Women in higher education. Studies in Higher Education, 45(4), 780–795. https://doi.org/10.1080/03075079.2019.1568976

Vergauwe, J., Wille, B., Feys, M., De Fruyt, F., & Anseel, F. (2015). Fear of being exposed: The trait-relatedness of the impostor phenomenon and its relevance in the work context. Journal of Business and Psychology, 30(3), 565–581. https://doi.org/10.1007/s10869-014-9382-5

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-02

Як цитувати

Костюченко, Є. (2024). САМОРЕГУЛЯЦІЯ ПОВЕДІНКИ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ ФЕНОМЕНУ ІМПОСТОРА. Вісник Національного університету оборони України, 81(5), 88–95. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-81-5-88-95

Номер

Розділ

ПИТАННЯ ПСИХОЛОГІЇ