МЕТОДИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ СУБДЕПРЕСИВНИХ СТАНІВ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ В КОНТЕКСТІ МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Т. Святенко; А. Костюченко; І. Харькова

doi:10.33099/2617-6858-2024-82-6-134-140

Автор(и)

Т. Святенко Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0009-0009-3154-1719
А. Костюченко Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0009-0000-3438-4004
І. Харькова Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0009-0003-1811-2406

DOI:

https://doi.org/10.33099/2617-6858-2024-82-6-134-140

Ключові слова:

психологічна корекція, субдепресивний стан, емоційне вигорання, стрес, учасники бойових дій.

Анотація

У статті розглянуто актуальні методи психологічної корекції субдепресивних станів в учасників бойових дій як важливий аспект медико-психологічної реабілітації. Проаналізовано причини та особливості виникнення субдепресії у військовослужбовців. Досліджено ефективність різних психологічних підходів, зокрема когнітивно-поведінкової терапії, брейнспотінгу, проективно-метафоричних карток, майндфулнесу, психоедукації. Акцентовано увагу на необхідності комплексного підходу, що включає співпрацю медичних та психологічних фахівців для зниження рівня стресу та покращення емоційного стану військовослужбовців. Результати дослідження можуть бути застосовані для вдосконалення програм реабілітації, адаптованих до індивідуальних потреб кожного учасника бойових дій.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Т. Святенко, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

офіцер-слухач спеціальності «Психологія» факультету післядипломної освіти

А. Костюченко, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

офіцер-слухач спеціальності «Психологія» факультету післядипломної освіти

І. Харькова, Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка

офіцер-слухач спеціальності «Психологія» факультету післядипломної освіти

Посилання

Brindikov Y.L (2018). Teoriia ta praktyka rehabilitatsii viiskovosluzhbovtsiv uchasnykiv boiovykh dii v systemi sotsialnykh sluzhb [Theory and practice of rehabilitation of military personnel participating in combat operations in the system of social services]: dys. na zdobuttia naukovoho stupenia d. ped. n. za spetsialnistiu 13.00.05 «Sotsialna pedahohika». Khmelnytskyi natsionalnyi universytet MON Ukrainy. (in Ukrainian)

Havrylyuk L. M. (2005). Faktory ryzyku emotsiinoho vyhorannia. [Risk factors for emotional burnout.] Pedahohika ta psykholohiia, (262), 29–35. (in Ukrainian)

Martsenyuk M.O. (2020). Tekhnolohii maindfulnes v psykhoterapie tychnyi praktitsi. [Technologies of mindfulness in psychotherapeutic practice.] Suchasni vyklyky i aktualni problemy nauky, osvity ta vyrobnytstva: mizhhaluzii dysputy. Kyiv: materialy XI mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi internet-konferentsii. (in Ukrainian)

Maslova, A. M.. (2019). Psykholohichnyi aspekt proiavu subdepresyvnykh staniv u veteraniv boiovykh dii. Aktualni problemy psykholohii: Vseukrainskyi naukovo-praktychnyi zhurnal, 14(49), 155–163. (in Ukrainian)

Nuller Y. L. (1981). Depresiia i depersonalizatsiia. [Depression and depersonalization.] Lviv: Vydavnytstvo. (in Ukrainian)

Oliynyk M. (2021). Doslidzhennia syndromu vyhorannia: KPT oriientovana model dopomohy pry emotsiynomu vyhoranni. [Research on burnout syndrome: a CBT-oriented model of emotional burnout care.] Lviv. (in Ukrainian)

Tytarenko T. M. 2015). Napriamy psykholohichnoi rehibilitatsii osobystosti, shcho peredzhyvaiut podii viiny. [Directions of psychological rehabilitation of the individual experiencing the events of the war.] Psykholohichna dopomoha osobystosti, shcho peredzhyvaiut naslidky travmatychnykh podii: zb. statei (s. 3–14). Instytut sotsialnoi ta politychnoi psykholohii NAPN Ukrainy; Predstavnytstvo Polskoi akademii nauk u m. Kyievi. (in Ukrainian)

Ushakova I.M. 2016). Problema psykholohichnoi rehibilitatsii pratsivnykiv DSNSU, yaki vykonuvaly svoyi profesiini oboviazk y v zoni zbroinoho konfliktu. [The problem of psychological rehabilitation of employees of the National Security Service of Ukraine who performed their professional duties in the zone of armed conflict.] Problemy ekstremalnoi ta kryzovoi psykholohii, (19), 242–251 (in Ukrainian)

Greenberg, N., & Wessely, S. (2018). Combat stress in the 21st century: The British military experience. Occupational Medicine, 54(7), 471–476.

Hobfoll, S. E. (2001). The influence of culture, community, and the nested-self in the stress process: Advancing conservation of resources theory. Applied Psychology: An International Review, 50(3), 337–370.

Chisholm, D., Sweeny, K., Sheehan, P., Rasmussen, B., Smit, F., Cuijpers, P., & Saxena, S. (2016). Scaling-up treatment of depression and anxiety: A global return on investment analysis. The Lancet Psychiatry, 3(5), 415–424.

Milliken, C. S., Auchterlonie, J. L., & Hoge, C. W. (2007). Longitudinal assessment of mental health problems among active and reserve component soldiers returning from the Iraq war. JAMA, 298(18), 2141–2148.