ОСОБИСТІСНІ ТА НЕЙРОКОГНІТИВНІ КОРЕЛЯТИ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Олена Миколайчук; Карине Малишева; Наталя Філімонова

doi:10.33099/2617-6858-2025-84-2-107-120

Автор(и)

Олена Миколайчук Військовий інститут КНУ імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0001-9208-7665
Карине Малишева Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Україна https://orcid.org/0000-0003-3903-5799
Наталя Філімонова Київський національний університет імені Тараса Шевченка , Україна https://orcid.org/0000-0002-5133-3003

DOI:

https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-84-2-107-120

Ключові слова:

вигорання, когнітивні функції, працездатність головного мозку, функціональна рухливість нервових процесів, військовослужбовці.

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена зростаючою потребою у якісних превентивних та корекційних заходах з підтримки ментального здоров’я військовослужбовців. Метою статті є поглиблене вивчення взаємозв’язків між емоційним вигоранням, особистісними рисами позитивної та негативної валентності та ефективністю нейрокогнітивних процесів. Використання психофізіологічного інструментарію дозволило оцінити такі когнітивні складові, як: екзекутивні функції, оперативну зорову та вербальну пам'ять, асоціативну пам'ять, увагу, швидкість обробки інформації, включаючи міжпівкульну асиметрію, функціональну рухливість нервових процесів та працездатність головного мозку в контексті емоційного вигорання. Проаналізовано рівень поширеності вигорання серед військовослужбовців з визначенням модерацій та медіацій даного процесу. Асоціації між коморбідними станами та демографічними показниками досліджувались як окремо, так і в якості потенційних предикторів каузальних змін між вигоранням та когнітивними функціями.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Олена Миколайчук, Військовий інститут КНУ імені Тараса Шевченка

науковий співробітник науково-дослідного центру

Карине Малишева, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

кандидат психологічних наук, завідувачка кафедри експериментальної та прикладної психології, доцент кафедри експериментальної та прикладної психології Факультету психології

Наталя Філімонова, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

кандидат фізико-математичних наук, старший науковий співробітник науково-дослідного центру Військового інституту

Посилання

Barko, V. I., Kyriienko, L. A., & Barko, V. V. (2018). Adaptatsiia opytuvalnyka «Velykoi piatirky» dlia vykorystannia psykholohamy Natsionalnoi politsii Ukrainy [Adaptation of the Big Five questionnaire for use by psychologists of the National Police of Ukraine] Nauka i pravookhorona, 3(41), 229–236. (Ukrainian)

Klymenko, M. R. (2017). “Svitlo” nartsysyzmu v strukturi “temnoi triady” [“Light” of Narcissism in the Structure of the “Dark Triad”]. Psykholohichni nauky, 4(1), 58–64. (Ukrainian)

Stepaniuk, O., & Melnychenko, O. (2020). Metodychnyi posibnyk dlia fakhivtsiv, yaki vprovadzhuiut Typovu prohramu dlia kryvdnykiv: Zbirnyk praktychnykh materialiv [Methodical Manual for Specialists Implementing the Standard Program for Perpetrators: A Collection of Practical Materials]. Kyiv: ISBN 978-617-7627-33-2. (Ukrainian)

Filimonova, N. B. (2000). Kompiuterna ekspres-metodyka dlia vyznachennia psykhofiziolohichnoho stanu liudyny [Computerized Express Methodology for Determining the Psychophysiological State of a Person]. In Materialy II Mizhnarodnoi nauk.-metod. konf. “Kultura zdorovia yak predmet osvity”, 204–209. Kherson: Khersonskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet. (Ukrainian)

Filimonova, N. B., Kutsenko, T. V., & Makarchuk, M. Yu. (2006). Osoblyvosti obrobky zorovoi verbalnoi ta neverbalnoi informatsii v operatyvnii pamiati liudyny [Features of Processing Visual Verbal and Non-Verbal Information in Human Working Memory]. Fizyka zhyvoho, 14(3), 75–86. (Ukrainian)

Fedoniuk, Ya. I., Bilyk, L. S., & Mykula, N. Kh. (Eds.). (2001). Anatomiia i fiziolohiia z patolohiieiu [Anatomy and Physiology with Pathology]. Ternopil: Ukrmedknyha. (Ukrainian)

Baumeister, RF, Vohs, KD. (2003). Self-regulation and the executive function of the self. Hand Self Identity, 1, 197–217. doi: 10.1080/152988602317319302

Blair, R. J. R. (2001) Neurocognitive models of aggression, the antisocial personality disorders, and psychopathy. J. Neurol. Neurosurgery Psychiatry, 71, 727–731.

Broadbent, D. E., Cooper, P. F., FitzGerald, P., & Parkes, K. R. (1982). The Cognitive Failures Questionnaire (CFQ) and its correlates. Br. J. Clin. Psychol. 21, 123-132.

Deligkaris, P., Panagopoulou, E., Montgomery, A. J., & Masoura, E. (2014). Job burnout and cognitive functioning: a systematic review. Work Stress, 28, 107–123.

Desart, S., Schaufeli, W., & De Witte, H. (2017). Op zoek naar een nieuwe definitie van burn-out. Tijdsch Steunpunt Werk, 1, 90–91.

Eskildsen, A., Andersen, L. P., Pedersen, A. D., & Andersen, J. H. (2016). Cognitive impairments in former patients with work-related stress complaints–one year later. Stress, 19, 559–566.

Feuerhahn, N., Stamov-Robnagel, C., Wolfram, M., Bellingrath, S., & Kudielka, B. M. (2013) Emotional exhaustion and cognitive performance in apparently healthy teachers: A longitudinal multi-source study. Stress Health, 29, 297–306.

Freudenberger, H. J. (1980) Burn-Out: The High Cost of High Achievement. Garden City, NY: Anchor Press.

Judge, T. A., Bono, E. J., Ilies, R., & Gerhardt, W. M. (2002) Personality and leadership. Journal of Applied Psychology. 87 (4), 765–780. doi: 10.1037//0021-9010.87.4.765.

Khammissa, R. A. G., Nemutandani, S., Feller, G., Lemmer, J., & Feller L. (2022) Burnout phenomenon: neurophysiological factors, clinical features, and aspects of management. J. Int. Med. Res. 50 (9), 323 - 336. doi: 10.1177/03000605221106428.

Koutsimani, P., & Montgomery, A. (2022). Cognitive functioning in non-clinical burnout: Using cognitive tasks to disentangle the relationship in a three-wave longitudinal study. Front. Psychiatry,13, 548 - 566. doi: 10.3389/fpsyt.2022.978566.

Maslach, C. (1976) Burned-out. Human Behavior, 9, 133-142.

Maslach, C., & Leiter, M. P. (2000) A multidimensional theory of burnout. Theories of Organizational Stress. 3, 234 - 240

Maslach, C., & Leiter, M. P. (2016). Understanding the burnout experience: recent research and its implications for psychiatry. World Psychiatry, 15 (2), 103–111. doi: https://doi.org/10.1002/wps.20311.

Maslach, C., Schaufeli, W. B., & Leiter M. P. (2001) Job burnout. Annu. Rev. Psychol, 52, 397–422.

Michailidis, E., & Banks, A. P. (2016) The relationship between burnout and risk-taking in workplace decision-making and decision-making style. Work Stress, 30, 278–292. doi: 10.1080/02678373.2016.1213773.

Miyake, A., Friedman, N. P., Emerson, M. J., Witzki, A. H., Howerter, A., & Wager, T. D. (2000). The unity and diversity of executive functions and their contributions to complex “frontal lobe” tasks: a latent variable analysis. Cogn. Psychol, 41, 49–100. doi: 10.1006/cogp.1999.0734.

Oosterholt, B. G., Linden, D., Maes, J. H., Verbraak, M. J., & Kompier M. A. (2012). Burned out cognition-cognitive functioning of burnout patients before and after a period with psychological treatment. Scand. J. Work Environ. Health, 38, 358–369.

Oosterholt, B. G., Maes, J. H., Van der Linden, D., Verbraak, M. J., & Kompier M. A. (2016). Getting better, but not well: A 1.5-year follow-up of cognitive performance and cortisol levels in clinical and non-clinical burnout. Biol. Psychol,117, 89–99.

Osterberg, K., Skogsliden, S., Karlson, B. (2014) Neuropsychological sequelae of work-stress-related exhaustion. Stress, 17, 59–69.

Podkovka, O. I., Makarchuk, M. Y., Filimonova, N. B., Pampuha, I. V., Nikiforov, M. M., Loza, V. M., Kravchenko, K. O. (2024). Peculiarities of the age-related changes in the organization of brain activity of the servicemen, which determine the functional motility of nervous processes. Fiziol. Zh, 70 (5), 11–19.

Paulhus, D. L., Williams, K. M. (2002). The dark triad of personality: Narcissism, Machiavellianism, and psychopathy. Journal of Research in Personality, 36, 556–563.

Pihlaja, M., Peräkylä, J., Erkkilä, E. H., Tapio, E., Vertanen, M., & Hartikainen K. M. (2023) Altered neural processes underlying executive function in occupational burnout-Basis for a novel EEG biomarker. Front. Hum. Neurosci, 17, 112-123. doi: 10.3389/fnhum.2023.1194714.

Ren, L., Liang, W., Lu, H., Lin, X., Li, Y., Wang, L., & Wu, S. (2022). The influence of job burnout on the attention ability of army soldiers and officers: Evidence from ERP. Frontiers in Neuroscience, 16, 456 – 467. doi: 10.3389/fnins.2022.992537.

Schabram, K., & Heng Y. T. (2022). How other-and self-compassion reduce burnout through resource replenishment. Academy of Management Journal, 65 (2), 453–478.

Schaufeli, W. B., Desart, S., & De Witte, H. (2020). Burnout assessment tool (BAT) - development, validity, and reliability. Int. J. Environ. Res. Public Health, 17, 94 - 102. doi: 10.3390/ijerph17249495.

Schaufeli, W., & Enzmann, D. (1998) The Burnout Companion to Study and Practice: A Critical Analysis. Boca Raton, FL, USA: CRC Press.

Sjors Dahlman, A., Jonsdottir, I. H., & Hansson, C. (2021). The hypothalamo-pituitary-adrenal axis and the autonomic nervous system in burnout. Handb. Clin. Neurol, 182, 83–94. doi: 10.1016/B978-0-12-819973-2.00006-X.

Sokka, L., Leinikka, M., Korpela, J., Henelius, A., Ahonen, L., Alain, C., Alho, K., Huotilainen, M. (2016) Job burnout is associated with dysfunctions in brain mechanisms of voluntary and involuntary attention. Biological Psychology, 117, 56–66.

Stenlund, T., Nordin, M., Järvholm, L. S. (2012). Effects of rehabilitation programmes for patients on long-term sick leave for burnout: A 3-year follow-up of the REST study. J. Rehabil. Med, 44, 684–690.

Stern, Y. (2002). What is cognitive reserve? Theory and research application of the reserve concept. J. Int. Neuropsychol. Soc, 8, 448–460. doi: 10.1017/S1355617702813248.

Tao, F., Chen, Y., Zhang, T. (2014). Psychological and physiological burnout in extreme environments: A study among soldiers. Military Medicine, 189 (3), 113–120.

Williams, P. G., Suchy, Y., Rau, H. K. (2009). Individual differences in executive functioning: implications for stress regulation. Ann. Behav. Med, 37, 126–140. doi: 10.1007/s12160-009-91000.

World Health Organization (2019) Burnout an “occupational phenomenon”: International Classification of Diseases. Geneva.