PSYCHOLOGICAL PROTECTION AGAINST MANIPULATION IN EDUCATIONAL WORK WITH YOUNG PEOPLE

Анотація

Вступ. Тема маніпуляції свідомістю сьогодні активно обговорюється представниками широкої громадськості, стає предметом бурхливих наукових дискусій, гострої полеміки. Дослідження проблематики маніпуляції свідомістю і розгляд її з наукової точки зору нараховує лише кілька десятків років. Це пояснюється опосередкованістю висвітлення даної теми у контекстах інших, суміжних з нею явищ і процесів. Отже, питання маніпуляції свідомістю з боку гуманітарних дисциплін, особливо соціальної психології, залишається відкритим і остаточно не досліджуваним.

Теоретичне підґрунтя. Дана робота присвячена дослідженню взаємозв’язку схильності до маніпулювання іншими людьми з особливостями соціально-психологічної адаптації особистості. Необхідність у вивченні та проведенні дослідження на вказану тему зумовлюється, на наш погляд, низкою причин: проблема маніпулювання людьми викликала живий інтерес впродовж всієї історії розвитку людства, окремим напрямом в дослідженні феномену маніпулювання є вивчення особистості маніпулятора (вибір людини – використовувати або не використовувати маніпулятивні стратегії в поведінці, можна розглядати як спосіб реалізації адаптаційної сторони особистості), проведення емпіричного дослідження дає змогу проаналізувати взаємозв’язок схильності до маніпулювання іншими людьми з особливостями соціально-психологічної адаптації особистості та побудувати програму розроблення навичок самооборони від маніпулятора. Таким чином, обрана тема має як наукову, так і практичну значущість.

Методи дослідження. У ході роботи були використано комплекс теоретичних методів: аналіз, порівняння, узагальнення, класифікація та психометричні методи: МАК-шкала, методика діагностики соціально-психологічної адаптації Роджерса-Даймонд, багаторівневий особистісний опитувальник (МЛО) «адаптивність» (Шкали 3-го рівня: поведінкова регуляція (ПР), комунікативний потенціал (КП) і моральна нормативність (МН)), проективна методика «Автопортрет». В обробці результатів емпіричного дослідження були використані кореляційний аналіз за критерієм Пірсона, порівняльний аналіз за t-критерієм Стьюдента.

Результати дослідження. Отримані результати свідчать про те, що для більшості (66%) студентів характерний середній рівень макіавеллізму. Тобто їм можуть бути властиві риси як низького, так і високого рівня макіавеллізму: вони схильні демонструвати як свої сильні, так і свої слабкі сторони. Такі люди можуть бути сором’язливі, ввічливі, не користуватися грубими висловами в мові і в той же час можуть бути критичні, прямолінійні та наполегливі в досягненні своєї мети. У певних ситуаціях їм притаманні агресивність, напористість і якості лідера, що виступають у поєднанні з добротою, щирістю та жалісливістю. У роботі орієнтуються як на себе, так і на партнера: проявляють співчуття, поступливість, розуміння, але мають особливу думку, відмінну від більшості, прагматичні й спрямовані на результат.

В результаті аналізу за t-критерієм Стьюдента (табл. 1) ми можемо спостерігати статистично значиму відмінність (при р ≤ 0,05) за такими інтегральними показниками, як: «адаптація», «визнання інших», «емоційна комфортість», «поведінкова регуляція та нервово-психічна стійкість», «комунікативний потенціал», «морально-етична нормативність» та «група адаптаційних здібностей».

Такі дані можуть свідчити про те, що у студентів зі схильністю до маніпулювання меншою мірою проявляються такі інтегральні показники як: «адаптація», «прийняття інших», «емоційний комфорт», «поведінкова регуляція та нервово-психічна стійкість», «комунікативний потенціал» та «морально-етична нормативність».

Висновки. Використані в нашому дослідженні методики: методика МАК-шкала, методика діагностики соціально-психологічної адаптації Роджерса-Даймонд, багаторівневий особистісний опитувальник «Адаптивність» та проективна методика «Автопортрет» дають нам можливість зробити висновок, що студентам з високим рівнем схильності по маніпулювання іншими властиві низькі інтегральні показники соціально-психологічної адаптації. У студентів зі схильністю до маніпулювання меншою мірою проявляються особливості таких інтегральних показників як: «адаптація», «визнання інших», «емоційна комфортність», «поведінкова регуляція та нервово-психічна стійкість», «комунікативний потенціал», «морально-етична нормативність» та «група адаптаційних здібностей».

Оскільки проблема маніпуляції у наш час є досить актуальною, і багато досліджень здійснюються з метою дізнатися про те, як і ким правильно маніпулювати, то у розробленому нами соціально-психологічному тренінгу ми зазначили способи психологічного захисту від маніпулювання в контексті просвітницької роботи з молоддю.

Проведений кількісний і якісний аналіз результатів формувального експерименту свідчить про те, що експериментальна робота зі студентами, яким властивий високий маніпулятивний потенціал, високий макіавелізм і низька адаптивність, сприяла їх особистісному розвитку у позитивному напрямі. При цьому, вираженість використання конструктивних неманіпулятивних стратегій взаємодії з однолітками та особитсісна адаптивність у експериментальної групи значимо збільшилася. У контрольній групі, де така робота не проводилася, значимих особистісних змін не виявлено. Порівняльний аналіз виявив статистично достовірні відмінності між експериментальними групами до і після тренінгу, та збіг результатів експериментальних і контрольних груп на час закінчення психокорекційного впливу, що свідчить про нормалізацію експериментальної групи, з якою проводилася корекційна робота.

Отже, впроваджена програма контрманіпуляційної саморегуляції та конструктивізації начичок міжособистісної взаємодії слугує ефективним психологічним засобом особистісного зростання студентів всіх курсів, сприяє підвищенню конструктивності їх поведінки у соціальному оточенні.