ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ЙОГО ОЦІНКА

Людмила Мороз; Світлана Діхтяренко

doi:10.33099/2617-6858-2025-84-2-127-135

Автор(и)

Людмила Мороз Умaнcький дeржaвний пeдaгoгiчний унiвeрcитeт iм. Пaвлa Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0003-2840-6689
Світлана Діхтяренко Умaнcький дeржaвний пeдaгoгiчний унiвeрcитeт iм. Пaвлa Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0003-4506-1221

DOI:

https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-84-2-127-135

Ключові слова:

емоційний інтелект, студент, діагностичний інструментарій, педагогічний університет, професійна діяльність, учитель, освітній процес.

Анотація

У статті актуалізовано проблему розвитку емоційного інтелекту у студентів педагогічного ЗВО. Аналізуючи результати проведеного дослідження загалом, можна відзначити недостатній рівень теоретичних знань щодо поняття емоційний інтелект та його ролі в освітньому процесі. Також виявлено низький рівень знань майбутніх педагогічних працівників про способи впливу на власний емоційний стан і стан учнів, методи боротьби зі стресом. Низький рівень обізнаності про ці аспекти особистісного та професійного розвитку може негативно позначитися на побудові взаємовідносин з іншими суб'єктами освітньої діяльності, призвести до підвищеного рівня стресу, професійного вигоряння і раннього відходу з професії, або недостатньо якісного виконання своїх професійних обов'язків. З метою збереження психологічного здоров'я майбутніх педагогів необхідно розширити рівень знань сучасних студентів-педагогів щодо способів подолання тривожності, агресії та стресу, а також підвищити рівень розвитку їхнього емоційного інтелекту.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Людмила Мороз , Умaнcький дeржaвний пeдaгoгiчний унiвeрcитeт iм. Пaвлa Тичини

доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології

Світлана Діхтяренко , Умaнcький дeржaвний пeдaгoгiчний унiвeрcитeт iм. Пaвлa Тичини

кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології

Посилання

Dzhulaj, A.I. (2023). Rozvytok emocijnogo intelektu praktychnyh psyhologiv v procesi profesijnoi' pidgotovky [Development of emotional intelligence of practical psychologists in the process of professional training]. Kvalifikacijna naukova pracja na pravah rukopysu: dys. d-ra filosofii' (special'nist' 053 «Psyhologija»). Uman' (in Ukrainian)

Moroz, L., Kobec', O. (2023). Rozvytok emocijnogo intelektu majbutnih psyhologiv [Development of emotional intelligence of future psychologists]. Visnyk Nacional'nogo universytetu oborony Ukrai'ny, 2023. 74(4). S. 87–95. http://visnyk.nuou.org.ua/article/view/279907/276313 DOI: 10.33099/2617-6858–23–74–4–87-95 (in Ukrainian)

Bar-On, R. (2010). Emotional Intelligence: An Integral Part of Positive Psychology. South African Journal of Psychology, 40, 1, 54-62. DOI:10.1177/008124631004000106.

Espelage, D. (2013). Understanding and Preventing Violence Directed against Teachers: Recommendations for a national research, practice, and policy agenda / D. Espelage. E.M. Anderman, V.E. Brown et al. American Psychologist, 68, 2, 75-87. DOI: 10.1037/a0031307.

Fernández-Berrocal, P. (2006). Emotional Intelligence: A Theoretical and Empirical Review of its First 15 Years of History / P.Fernández-Berrocal, N.Extremera. Psicothema, 18, 7-12.

Goleman, D. (2020). Emotional Intelligence: Why it Can Matter more than IQ. Bloomsburry. 386 p.

Iacolino, C. (2023). The Role of Emotional Intelligence and Metacognition in Teachers’ Stress during Pandemic Remote Working: A Moderated Mediation Model / C. Iacolino, B. Cervellione, R. Isgrò et al. European Journal of Investigation in Health, Psychology and Education, 13, 1, 81-95. DOI:10.3390/ejihpe13010006.

Ivanchenko A., Safin O., Timchenko O., & Khrystenko V. (2022). Application of the transformed-interview method in investigation of sexual crimes in Ukraine. Revista de Psicologia Peru, 40(2), 643-683. https://revistas.pucp.edu.pe/index.php/psicologia/issue/view/1796

Kazmi, A.B. (2021). Emotional Intelligence: Source of Self‐Efficacy among College‐Level Instructors of Pakistan / A.B. Kazmi, U.N. Siddiqui, S. Siddiqui. Performance Improvement, 60, 4, 21-32. DOI:10.1002/pfi.21969.

Mayer, J.D. (1999). Emotional Intelligence Meets Traditional Standards for an Intelligence / J.D. Mayer, D.R. Caruso, P.Salovey. Intelligence, 27, 267-298. DOI:10.1016/S0160-2896(99)00016-1.

McMahon, S.D. (2020). Addressing Violence against Teachers: A Social‐Ecological Analysis of Teachers' Perspectives / S.D. McMahon. E. Peist, J.Davis et al. Psychology in the Schools, 57, 7, 1040-1056. DOI:10.1002/pits.22382.

Mérida-López, S. (2022). Student Aggression against Teachers, Stress, and Emotional Intelligence as Predictors of Withdrawal Intentions among Secondary School Teachers / S.Mérida-López, N.Extremera. Anxiety, Stress, & Coping, 35, 3, 365-378. DOI:10.1080/10615806.2021.1948020.

Puertas Molero, P. (2019). Influence of Emotional Intelligence and Burnout Syndrome on Teachers Well-Being: A systematic review / P.Puertas Molero, F.Z. Ortega, J.L. Ubago-Jiménez et al. Social Sciences, 8, 6, DOI:10.3390/socsci8060185.

Tamarit, A. (2021). Impact of Emotional Intelligence on Burnout among Spanish Teachers: A mediation study / A.Tamarit, K.Schoeps, P.Montserrat et al. Psicología Educativa. Revista de los Psicólogos de la Educación, 27, 2, 135-143. DOI:10.5093/psed2021a10.

Blaming the victim. APA Dictionary of Psychology. URL:https://dictionary.apa.org/blaming-the-victim