ДЕСТРУКТИВНИЙ ВПЛИВ ТРАВМАТИЧНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ НА ПСИХОЛОГІЧНУ БЕЗПЕКУ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА

Олег Бабелюк

doi:10.33099/2617-6858-2025-85-3-25-32

Автор(и)

Олег Бабелюк Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, Україна https://orcid.org/0000-0003-1856-2514

DOI:

https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-85-3-25-32

Ключові слова:

психологічна безпека особистості, інтенсивний стрес, травматична ситуація, травматичні переживання, посттравматичний стресовий розлад.

Анотація

У статті викладено результати дослідження впливу травматичних переживань на психологічну безпеку особистості студентів ЗВО. Під час дослідження виявлено, що студенти, які пережили травматичні події, найчастіше пов'язують їх із досвідом перебування у зоні бойових дій і смертю близької людини. Серед найбільш виражених у студентів критеріїв травматичних переживань виявилися критерій С (уникнення стимулів), D (зростаюче збудження), В (повторюване відтворення травматичної події). Юнки порівняно з юнаками є більш схильними до негативних наслідків стресу. Результати кореляційного аналізу підтвердили гіпотезу про те, що травматичні переживання порушують психологічну безпеку особистості, включно з усіма її структурними компонентами: морально-вольовою врегульованістю (нормативністю), стратегіями упорання зі стресовими ситуаціями, ціннісно-смисловим чинником і посттравматичним зростанням. На психологічну безпеку юнок найсильніше впливає симптом порушення функціонування важливих сфер життя (критерій F), а юнаків - повторювані спогади про травму (критерій В), постійне зростаюче збудження (критерій D) і негайне реагування на травматичну подію (критерій А).

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Олег Бабелюк, Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка

кандидат психологічних наук, доцент, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії застосування підрозділів інженерних військ кафедри військової підготовки

Посилання

Zubovs'kyj, D. S. (2019). Osobystisne zrostannja uchasnykiv ATO u posttravmatychnyj period [Personal growth of ATO participants in the post-traumatic period]: dys. kand. psyhol. nauk (doktora filosofii'). Nacional'nyj universytet oborony Ukrai'ny imeni Ivana Chernjahovs'kogo, Kyi'v. (in Ukrainian)

Klochkov, V. V. Psyhologichna stijkist' voi'na [Psychological stability of a warrior]: monografija. Ternopil': «ZAZA PRINT». (in Ukrainian)

Pryhod'ko, I. I. (2014). Psyhologichna bezpeka personalu ekstremal'nyh vydiv dijal'nosti (na prykladi vijs'kovosluzhbovciv vnutrishnih vijs'k MVS Ukrai'ny) [Psychological safety of personnel engaged in extreme activities (on the example of servicemen of the Internal Troops of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine)]: dys. d-ra psyhol. nauk. Nacional'nyj universytet cyvil'nogo zahystu Ukrai'ny, Harkiv. . (in Ukrainian)

B. A. van der Kolk et al. (2005). Disorders of extreme stress: The empirical foundation of a complex adaptation to trauma. Journal of Traumatic Stress. Vol. 18, 5, 389–399. DOI:10.1002/jts.20047

Boustras, G., Waring, A. (2020). Towards a reconceptualization of safety and security, their interactions, and policy requirements in a 21st century context. Safety Science, 132. Article ID 104942. 14 p. DOI:10.1016/j.ssci.2020.104942

Diagnostic and statistical manual of mental disorders: DSM-5. 5th ed. / American Psychiatric Association. Washington DC; London: American Psychiatric Publishing, 2013. 970 p. DOI:10.1176/appi.books.9780890425596

Maslow, А. (1987). Motivation and Personality. Third Ed. NY: Addison-Wesley. 369 p.

McDaniel, J. T. (2023). Preventing and Treating the Invisible Wounds of War: Combat Trauma, Moral Injury, and Psychological Health / edited by Justin T. McDaniel, Evan R. Seamone, Stephen N. Xenakis. Oxford University Press. 408 p. DOI:10.1093/oso/9780197646588.001.0001

Song, Y., Peng, P., Yu, G. (2019). I Would Speak Up to Live Up to Your Trust: The Role of Psychological Safety and Regulatory Focus. Frontiers in Psychology, 10, 29–66. DOI:10.3389/fpsyg.2019.02966

Torralba, K. D., Jose, D., Byrne, J. (2020). Psychological safety, the hidden curriculum, and ambiguity in medicine. Clinical Rheumatology, 39, 667-671. DOI:10.1007/s10067-019-04889-4

Wamser-Nanney, R., Cherry, K. E. (2018). Children’s trauma-related symptoms following complex trauma exposure: evidence of gender difference. Child Abuse & Neglect, 77, 188–197. DOI:10.1016/j.chiabu.2018.01.009

Wanless, S. B. (2016). The role of psychological safety in human development. Research in Human Development, 13(1), 6–14. DOI:10.108 0/15427609.2016.1141283

Zeng, H., Zhao, L., Zhao, Y. (2020). Inclusive Leadership and Taking-Charge Behavior: Roles of Psychological Safety and Thriving at Work. Frontiers in Psychology, 11, 62. DOI:10.3389/fpsyg.2020.00062