МЕТОДИ ПРОТИДІЇ ІНФОРМАЦІЙНИМ БУЛЬБАШКАМ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ: ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СТІЙКОСТІ

Марина  Авраменко; Дмитро  Авраменко

doi:10.33099/2617-6858-2025-85-3-7-15

Автор(и)

Марина Авраменко Національний університет оборони України , Україна https://orcid.org/0000-0002-4933-9078
Дмитро Авраменко Національний університет оборони України , Україна https://orcid.org/0000-0003-1892-380X

DOI:

https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-85-3-7-15

Ключові слова:

інформаційна стійкість, методи протидії, соціальні мережі, алгоритмічна ізоляція, медіа грамотність, інформаційна безпека, цифрова гігієна.

Анотація

В умовах сучасного інформаційного протистояння особливої актуальності набуває розробка та впровадження практичних методів протидії формуванню інформаційних бульбашок у соціальних мережах. Дослідження фокусується на конкретних інструментах та методиках, які можуть бути застосовані для підвищення інформаційної стійкості суспільства. Центральне місце у роботі займає аналіз ефективності різних підходів до руйнування алгоритмічної ізоляції користувачів та забезпечення різноманітності інформаційного поля. Результати дослідження мають безпосереднє практичне значення для фахівців у сфері інформаційної безпеки, медіа-експертів та розробників політик протидії дезінформації.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Марина Авраменко , Національний університет оборони України

доктор філософії

Посилання

Avramenko M.V., Avramenko D.O., Bohaichuk V.Zh., Temnyi O.A., (2025). Vplyv alhorytmiv rekomendatsii sotsialnykh merezh na formuvannia informatsiinykh bulbashok pid chas kryzovykh podii [The impact of social network recommendation algorithms on the formation of information bubbles during crisis events] Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy imeni Ivana Cherniakhovskoho, 1(75), 7-15. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-83-1-7-15

Berger, T. (2022). The echo chamber-driven polarization on social media. Journal of Student Research, 12(4), 1–7. https://doi.org/10.47611/jsr.v12i4.2274

Chaplak, Y., Chuyko, H., & Andrieieva, Y. (2023). Psychological aspects of the influence of information bubbles on individuals and society. Psychological Journal, 9, 38–51. https://doi.org/10.31108/1.2023.9.5

Difranzo, D., & Gloria-Garcia, K. (2017). Filter bubbles and fake news. XRDS: Crossroads, The ACM Magazine for Students, 23, 32–35. https://doi.org/10.1145/3055153

Holone, H. (2016). The filter bubble and its effect on online personal health information. Croatian Medical Journal, 57(3), 298–301. https://doi.org/10.3325/cmj.2016.57.298

Pariser, E. (2011). The filter bubble: What the internet is hiding from you. Penguin Press. https://doi.org/10.5070/D482011835

Schmid, S., Hartwig, K., Cieslinski, R., & Reuter, C. (2022). Digital resilience in dealing with misinformation on social media during COVID-19: A web application to assist users in crises. Information Systems Frontiers, 26. https://doi.org/10.1007/s10796-022-10347-5