ВПЛИВ ПЕРФЕКЦІОНІЗМУ НА ЕМОЦІЙНИЙ КОМФОРТ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Євген  Потапчук; Дарія Карпова

doi:10.33099/2617-6858-2025-86-4-168-175

Автор(и)

Євген Потапчук Хмельницький національний університет, Україна https://orcid.org/0000-0001-7040-8456
Дарія Карпова Хмельницький національний університет, Україна https://orcid.org/0000-0002-7484-0673

DOI:

https://doi.org/10.33099/2617-6858-2025-86-4-168-175

Ключові слова:

здобувачі, перфекціонізм, емоційний комфорт, самоефективність, суб’єктна позиція, чинники-протектори.

Анотація

Перфекціонізм і такі його параметри, як соціально приписаний перфекціонізм і перфекціоністський коґнітивний стиль тісно пов’язані із симптомами емоційної дезадаптації, як із депресивними, так і з тривожними, тоді як Я-адресований перфекціонізм демонструє позитивні зв’язки із чинниками-протекторами, що компенсує його деструктивний вплив на емоційне благополуччя. Це свідчить про його відносну адаптивність. Дані співвідносяться з вже отриманими результатами сучасних досліджень. Суб’єктність і самоефективність визначено як чинники-протектори емоційного благополуччя. Вони зворотно пов'язані з показниками депресивних і тривожних симптомів та зумовлюють адаптивність Я-адресованого перфекціонізму. Деструктивний перфекціонізм пов’язаний із вираженістю об’єктної позиції у навчальній діяльності та зниженою самоефективністю. З метою зміцнення чинників-протекторів передбачається використання у програмах методів рефлексивно-діяльнісного підходу. Запропонований підхід акцентує підтримку суб’єктної позиції у навчальній діяльності, надаючи здобувачеві важливий ресурс для його емоційного благополуччя і подолання навчальних труднощів. Отримані дані може бути використано психологічними службами та викладачами ЗВО для такої організації процесу навчальної діяльності, яка сприятиме як успішному навчанню та психологічному благополуччю здобувачів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Євген Потапчук, Хмельницький національний університет

доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології та педагогіки

Дарія Карпова, Хмельницький національний університет

доктор філософії з психології, доцент, доцент кафедри психології та педагогіки

Посилання

Bandura, A. (1977). Self-efficacy: toward a unifying theory of behavioral change. Psychological review, 84, 2, 191. DOI:10.1037/0033-295X.84.2.191

Etherson, M. E. et al. (2022). Perfectionism, mattering, depressive symptoms, and suicide ideation in students: A test of the Perfectionism Social Disconnection Model. Personality and individual differences, 191, 111559. DOI:10.1016/j.paid.2022.111559

Frost, R. et al. (1990). The dimensions of perfectionism. Cognitive therapy and research, 14, 449-468. DOI:10.1007/BF01172967

Flett, G. et al. (2022). The destructiveness and public health significance of socially prescribed perfectionism: A review, analysis, and conceptual extension. Clinical Psychology Review, 93, 102130. DOI:10.1016/j. cpr.2022.102130

Hewitt, P., Flett, G. (1990). Perfectionism and depression: A multidimensional analysis. Journal of social behavior and personality, 5, 5, 423.

Hewitt, P., Flett, G. (1999). The multidimensional scale of perfectionism. Journ. of Counseling and Development 9, 44. DOI:10.1037/1040-3590.3.3.464

Hill, A.P., Curran, T. (2016). Multidimensional perfectionism and burnout: A meta-analysis. Personality and social psychology review, 20, 3, 269-288. DOI:10.1177 /1088868315596286

Smith, M. M. et al. (2018). Why does socially prescribed perfectionism place people at risk for depression? A five-month, two-wave longitudinal study of the Perfectionism Social Disconnection Model. Personality and Individual Differences, 134, 49-54. DOI:10.1016/j. paid.2018.05.040

Stoeber, J., Madigan, D. J., Gonidis, L. (2020). Perfectionism is adaptive and maladaptive, but what’s the combined effect? Personality and Individual Differences, 161. 109846. DOI:10.1016/j.paid.2020.109846