AUGMENTED REALITY TOOLS IN EDUCATION
DOI:
https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-57-4-52-58Ключові слова:
доповнена реальність, освіта, застосунки, віртуальний простір, апаратне забезпечення.Анотація
Вступ
Стаття присвячена проблемі доповненої реальності (AR) як ефективного способу навчання важких понять для учнів в умовах реформування освітньої системи та впровадження сучасних освітніх інформаційних технологій. Існує безліч пристроїв, які дозволяють уможливити цей процес просто та інновативно. Доповнена реальність. (AR) розглянуто як різновид технології, за допомогою якої учні можуть взаємодіяти з предметними матеріалами абсолютно новими способами, а саме: це уможливлює їх взаємодіяти з концепціями та особливостями цього світу у змішаному форматі, накладаючи віртуальний контент у реальну обстановку, що уможливлює отримання знань в багатьох сферах які без додаткової реальності є наочно технічно практично неможливими.
Мета статті
Надати стислий опис основних можливостей доповненої реальності, розглянути з точки зору психологічних та педагогічних досліджень можливі механізми того, як навчання може заохочуватися інтуїтивними багатовимірними структурами, надати кілька прикладів можливостей доповненої реальності в освіті.
Методи дослідження
В якості джерел досліджень було відібрано три мультидисциплінарні бази даних, які використовувались для теоретичного аналізу: Scopus, SpringerLink та Web of Science та ін.
Наукова новизна та практичне значення результатів дослідження
Обговорено, що застосування доповненої реальності в освіті надає можливість використовувати тривимірні дані, об’єкти та моделі, що знаходяться всередині цієї реальності. Підкреслюється, що доповнена реальність пропонує унікальні характеристики, такі як підтримка безшовної взаємодії між реальним та віртуальним середовищем; використання відчуттєвого інтерфейсу для маніпулювання об'єктами; можливість переходу між реальністю і віртуальною реальністю. В рамках доповненої реальності в освіті було перевірено ряд сучасних застосунків: Arloon Plants – для вивчення будови рослин, Anatomy 4D – для вивчення анатомії людини; Human Heart 3D – застосунок з меншим вмістом, але більш спеціалізований для детального вивчення людського серця; Amazing Space Journey, та Star Walk з метою вивчення космосу з усіма його властивостями та інші.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Можливості викладання / навчання з AR є перспективними, нові методи навчання впроваджуються не дуже інтенсивно. Вчителі можуть більше залучати та надихати учнів, пропонуючи нові ресурси для розвитку знань та навичок у реалістичних умовах. Доповнена реальність залучає дітей до саморозвитку в ігрових умовах тим самим стаючи потужним мотиватором. Результати цього теоретичного дослідження можуть бути корисні для управлінців освітніми закладами, для вчителів та психологів як опис нових можливостей привертання уваги учнів та мотивування їх за допомогою кращої візуалізації різних предметів та складних понять, а також можливостей зміни всієї парадигми інтерактивності в освіті. Перспективою подальших досліджень може бути експериментальна перевірка вплив застосунків AR на результати навчання учнів.
Завантаження
Посилання
Azuma R. T. (1997). A Survey of Augmented Reality. Teleoperators and Virtual Environments, 355-385. (in English).
Azuma R., Baillot Y., Behringer, R. & Feiner, S. (2001). Recent advances in augmented reality. Computer Graphics and Applications. IEEE, 21(6), 34 47. (in English).
Bellamy M. & Warren A. (2011). Using Online Practicals to Support Lab Sessions, Unpublished, Edshare.soton.ac.uk. (in English).
Billinghurst M. (2002). Augmented Reality in Education. Seattle WA: New Horizons for Learning - Technology in Education. (in English).
Bimber O., Raskar, R., & Inami, M. (2007). Spatial Augmented Reality. SIGGRAPH 2007 Course 17 Notes. CSM. 2011. Augmented Reality. Retrieved from Colorado School of Mines Division of Engineering. (in English). Retrieved from: http://engineering.mines.edu/research/sensing-comm-control/project/?pid=44
Connell J. P. and Wellborn J. G. (1991). Competence, autonomy, and relatedness: a motivational analysis of self-system processes. In M.R. Gunnar and L.A. Sroufe (Eds.), Self-processes and development: Minnesota Symposium on Child Psychology (Vol. 23). Chicago: University of Chicago Press, 1991. (in English).
Govindarajan Singaravelu & Sivakumar, A. (2020). Augmented reality in teaching and learning process. Mukt Shabd Journal Volume IX, Issue IV, APRIL/2020 P.3504-3518. (in English).
Kanninen E. (2008). Learning Styles and e-Learning, Master of Science Thesis, Tampere University of Technology, vol. 12, s. 1-76. (in English).
Kiyokawa K., Billinghurst M., Hayes S., Gupta A., Sannohe Y., & Kato, H. (2002). Communication Behaviors of Co-Located Users in Collaborative AR Interfaces. IEEE and ACM International Symposium on Mixed and Augmented Reality (ISMAR 2002) (pp. 139-148). Darmstadt, Germany: IEEE Press. (in English).
Pashler H. et al. (2008). ‘Learning styles’, Psychological Science in the Public Interest, vol. 9, no. 3, s. 105-119. (in English).
Riener C. & Willingham D. (2010). ‘The myth of learning styles’, Change: The Magazine of Higher Learning, vol. 42, no. 5, s. 32-35. (in English).
Skinner E., and Belmont M. J. (1993). Motivation in the classroom: reciprocal effects of teacher behavior and student engagement across the school year. Journal of Educational Psychology, 85, s.571-581. (in English).
Truong H. (2016) ‘Integrating learning styles and adaptive e-learning system: current developments, problems and opportunities’, Computers in Human Behavior, vol. 55, s. 1185-1193. (in English).
Webster R. (2015). ‘Declarative knowledge acquisition in immersive virtual learning environments’, Interactive Learning Environments, vol. 24, no. 6, s. 1319-1333, 2015. (in English).
Yadav Savita & Chakraborty, Pinaki & Kochar, Gurtej & Ansari, Deeheem. 2020. Interaction of children with an augmented reality smartphone app. International Journal of Information Technology. 10.1007/s41870-020-00460-6. (in English).
